До суду дійшла справа про можливе розкрадання коштів під час реконструкції парку в Мирнограді
РозслідуванняЧерез п’ять років після початку розслідування та сім років від старту будівництва до суду дійшла справа про можливе розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції парку в Мирнограді. Замовником був Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА.
Підрядника обвинувачують у заволодінні понад 1,4 мільйона гривень. Загалом на оновлення парку з бюджету Донеччини витратили майже 18,5 мільйона гривень, хоча ще до завершення робіт там вже руйнувалися тротуари, засихали дерева, а частина запланованих об'єктів так і не з’явилася.
Журналісти «Вчасно» дослідили, хто стояв за багатомільйонною реконструкцією, як проводили тендер та чому замовник оплачував роботи, до якості яких виникали запитання. З’ясувалося, що підприємство-підрядник мало бізнесові й родинні зв’язки з оточенням одіозних місцевих посадовців та фігурувало в інших кримінальних провадженнях. Його єдиним конкурентом на торгах стала компанія з мільярдними державними контрактами, зв’язками з родиною колишнього високопосадовця Донеччини та численними штрафами Антимонопольного комітету України за антиконкурентні узгоджені дії. А за використання бюджетних коштів відповідав департамент, закупівлі якого роками ставали предметом антикорупційних розслідувань.
Майже без конкуренції: як розіграли 18,5 мільйона на реконструкцію парку
На торги, оголошені наприкінці 2018 року, прийшли лише два підприємства — ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс» та ТОВ «Хозхімсервіс». Обидва були великими підрядниками бюджетного будівництва на Донеччині, однак особливої боротьби за цей контракт не продемонстрували.
За очікуваної вартості близько 18,5 мільйона гривень «Хозхімсервіс» запропонував 18 524 994 гривні — лише на 44 копійки менше встановленого замовником максимуму. Пропозиція «Донбас Будіндустрія Сервіс» була приблизно на 25 тисяч гривень дешевшою. Зниження ціни під час аукціону не відбулося.
За тодішнім законодавством для проведення відкритих торгів необхідно було щонайменше дві пропозиції. Без другого учасника закупівлю довелося б скасувати. Тож присутність «Хозхімсервісу», який практично не відступив від очікуваної вартості, фактично дозволила провести тендер.
Переможцем стало ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс». Завершити реконструкцію планували до кінця 2019 року, однак роботи затягнулися. Попри це, до середини 2021 року підрядник уже отримав близько 17,8 мільйона гривень, хоча парк залишався недобудованим.
Закупівлю на реконструкцію парку імені Гагаріна в Мирнограді оголосили наприкінці 2018 року. Очікувана вартість робіт становила майже 18,5 мільйона гривень. Скриншот: Prozorro.
Плитка випадала, дерева засихали, а гроші вже заплатили
У червні 2021 року, коли реконструкція ще офіційно тривала, журналісти зафіксували численні недоліки благоустрою. Тротуарну плитку на окремих ділянках можна було виймати руками, між нею проростала трава, висаджені дерева засихали, а частина конструкцій почала руйнуватися.
За інформацією «Громадського патруля», у парку також не було передбачених проєктом насосної та напірної станцій. При цьому замовник уже перерахував підряднику майже всю суму договору.
Станом парку обурювалися й самі мирноградці, які публікували в соціальних мережах фотографії недоліків реконструкції. Зокрема, керівник Facebook-спільноти «Типовий Мирноград» Олександр Соколов звертав увагу на пошкоджену плитку, засохлі насадження та відсутність належного благоустрою.
«Тротуарна плитка вже роз'їхалася між собою. Водонасосна станція не працює, а так звані зелені насадження (якісь кущі) засохли взагалі, бо не було чим їх поливати. На весь парк, увага, одна урна для сміття. Плитка на стінці арки вже майже вся відлетіла», — писав він. Особливе обурення мешканця викликали лавки, встановлені на пнях спиляних дерев, та занедбані зелені зони, де, за його словами, трава виросла майже до пояса.
Інший місцевий житель, Сергій Рева, публікував фотографії парку та звертав увагу на матеріали, використані під час реконструкції. За його спостереженнями, дорожчу плитку, яку завозили на початку робіт, поклали лише на кількох алеях, тоді як значну частину території замостили широкими доріжками.
«І окреме питання — навіщо у парку доріжки робити шириною, як шосе. Моє припущення — щоб якомога більше землі закатати під плитку», — зазначав мирноградець, висловлюючи сумніви щодо доцільності таких рішень. Він також критикував облаштування дитячого майданчика, який, попри реконструкцію, залишився невеликим і без спеціального покриття — лише з піском та землею.
Журналісти намагалися отримати акти виконаних робіт, щоб перевірити, за які саме матеріали та будівельні роботи заплатив департамент. Однак відомство відмовило в наданні документів. Згодом розбіжності між оплаченими та фактично виконаними роботами стали предметом кримінального розслідування.
Тротуарна плитка у парку імені Гагаріна в Мирнограді. Ще до завершення реконструкції частина покриття була пошкоджена, а окремі плитки лежали просто на доріжці.
Фото: Сергій Рева / Facebook, 2021 рік.
Лавка, встановлена на пнях спиляних дерев у мирноградському парку. Саме такі рішення під час благоустрою викликали обурення місцевих мешканців.
Фото: Сергій Рева / Facebook, 2021 рік.
Фото: Сергій Рева / Facebook, 2021 рік.
Недоліки визнавали, підрядник виправдовувався: як посадовці пояснювали стан парку
Проблеми з реконструкцією зрештою дійшли й до Мирноградської міської ради. У жовтні 2021 року депутати обговорювали питання прийняття витрат на реконструкцію та визначення балансоутримувача парку. На засідання приїхали керівник Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Сергій Натрус і директор підприємства-підрядника Антон Вітушинський.
Депутати висловили претензії до якості виконаних робіт, а Натрус визнав наявність недоліків і заявив, що підрядник має усунути їх власним коштом. Натомість Вітушинський запевняв, що підприємство виконало всі роботи, а проблеми з озелененням пояснював крадіжками рослин та відсутністю належного догляду. За його словами, із 600 повторно висаджених кущів троянд і самшиту 180 викрали, а решта не прижилася.
Депутатка Алевтина Жук запропонувала відкласти розгляд питання та створити комісію, яка перевірила б стан парку за участю громадськості. Натрус пообіцяв особисто контролювати усунення недоліків. Таким чином, ще у 2021 році керівництво департаменту публічно визнавало проблеми з реконструкцією, хоча підрядник уже отримав більшу частину передбачених договором коштів.
Примітно, що ця дискусія відбулася лише через два дні після реєстрації кримінального провадження щодо реконструкції парку. Згодом правоохоронці встановили, що претензії до будівництва не обмежувалися якістю благоустрою. За висновками експертів, частина оплачених робіт не відповідала проєктній документації, а можливі збитки обласному бюджету перевищили 1,4 мільйона гривень.
Антон Вітушинський, директор ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс», під час засідання Мирноградської міської ради 13 жовтня 2021 року. Підрядник запевняв, що підприємство виконало всі роботи, а проблеми з озелененням парку пояснював крадіжками рослин і відсутністю належного догляду. Фото: 6 239.com.ua
Сергій Натрус під час засідання Мирноградської міської ради 13 жовтня 2021 року. Очільник департаменту визнав претензії до якості реконструкції парку та заявив, що підрядник має усунути недоліки власним коштом. На той момент підприємство вже отримало більшу частину коштів за роботи. Фото: 6 239.com.ua
Понад 1,4 мільйона гривень за роботи, яких не виконали належним чином
У листопаді 2026 року Донецька обласна прокуратура повідомила про скерування до суду обвинувального акта щодо директора підприємства-підрядника. За версією слідства, керівник знав про невиконання частини робіт та порушення будівельних технологій, однак зазначав у документах недостовірні відомості про використані матеріали й обсяги будівництва.
Зокрема, замість передбаченої проєктом щебеневої основи завтовшки 15 см на окремих ділянках облаштували тонший шар. Піщано-цементну суміш замінювали звичайним піском, а частину бордюрів встановлювали без необхідної бетонної основи.
Лише використання піску замість передбаченої суміші на ділянці площею понад 8,4 тис. кв. м, за розрахунками слідства, призвело до завищення вартості робіт більш ніж на 724 тисячі гривень. Ще понад 141 тисячу гривень становила вартість встановлення бордюрів без бетонної основи, а майже 119 тисяч — вартість бетонної суміші, яку фактично не використали.
Водночас у документах, на підставі яких здійснювалася оплата, ці роботи зазначалися як виконані відповідно до проєкту. За даними судової ухвали, загальна вартість робіт у відповідних документах становила 15,4 мільйона гривень без ПДВ, тоді як фактичну вартість слідство оцінило приблизно у 13,97 мільйона.
Різниця — 1 435 055 гривень 14 копійок. Саме цю суму правоохоронці вважають безпідставно отриманими бюджетними коштами.
Загалом за реконструкцію парку підприємству перерахували 18,48 мільйона гривень із ПДВ. Висновки про можливі збитки ґрунтуються на будівельно-технічній експертизі, проведеній у жовтні 2024 року, та економічній експертизі від липня 2025-го.
Підрядник із контрактами на 472 мільйони та зв’язками з місцевими посадовцями
ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс» було одним із помітних будівельних підрядників Донеччини. Компанія ремонтувала школи в Селидовому й Торецьку, реконструювала музичну школу в Мирнограді, облаштовувала площу Незалежності в Лимані та отримувала інші великі бюджетні замовлення. За даними YouControl, протягом 2016−2021 років підприємство уклало державних контрактів на понад 472 мільйони гривень.
Однак не менш цікаві зв’язки людей, які стояли за цим бізнесом.
Підприємство зареєстрували у 2006 році в Мирнограді. Його засновником був Олександр Єршов, згодом серед власниць з’явилися Анастасія Дроздова та Наталія Прокопова. У лютому 2019 року керівником компанії став Антон Вітушинський.
Як раніше з’ясували журналісти «Вчасно», Наталія Прокопова є невісткою Тамари Прокопової — депутатки Мирноградської міської ради VII скликання та консультантки тодішнього міського голови Олександра Брикалова. Її чоловік Костянтин Прокопов мав спільний бізнес із міським головою Покровська Русланом Требушкіним. Зокрема, вони разом керували ТОВ «Донмет», яке займалося торгівлею металобрухтом.
Ще один зв’язок простежується через ТОВ «СІТІ-СТРОЙ 2017», власником якого був Костянтин Прокопов. Раніше до компанії мали стосунок Антон Вітушинський та Олександр Єршов. Згодом це підприємство залучили як субпідрядника до будівництва Центру надання адміністративних послуг у Покровську, де основним виконавцем робіт було саме ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс».
На будівництво ЦНАПу спрямували понад 50,5 мільйона гривень, однак завершити об'єкт у заплановані строки не вдалося. Після перевірки Рахункової палати обставини використання бюджетних коштів стали предметом кримінального розслідування.
Фігурувала компанія й в іншому провадженні — щодо закупівлі будівельних матеріалів комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство». За версією слідства, комунальники власним коштом купували матеріали, які потім передавали на об'єкти «Донбас Будіндустрія Сервіс» та «СІТІ-СТРОЙ 2017». Розрахуватися за них приватні підрядники мали після завершення будівельних робіт.
Отже, компанія, яка отримала майже 18,5 мільйона на мирноградський парк, мала не лише значний портфель бюджетних замовлень, а й бізнесові та родинні зв’язки з оточенням одіозних місцевих посадовців. Водночас низка її проєктів привертала увагу правоохоронців.
Єдиний конкурент — компанія з мільярдними підрядами та історією тендерних змов
Другим учасником тендеру було ТОВ «Хозхімсервіс» — один із найбільших будівельних підрядників Донеччини. Компанія отримувала замовлення на реконструкцію лікарні в Маріуполі, будівництво навчального корпусу училища олімпійського резерву в Бахмуті, сміттєперевантажувальної станції, ремонт мосту в Слов’янську та інші проєкти. За даними YouControl, з 2009 року загальна вартість її державних контрактів перевищила 3,8 мільярда гривень.
Історія підприємства пов’язана з родиною Олега Кізіменка — колишнього керівника управління капітального будівництва Донецької ОДА. Він очолював «Хозхімсервіс» із 1996 року, а після переходу на державну службу компанія опинилася у власності його дружини Алли та синів Давида й Марка.
Згодом Кізіменко працював у Севастополі, а після окупації Криму залишився в структурах окупаційної влади. Пізніше український суд визнав його винним у посяганні на територіальну цілісність України та призначив покарання з випробуванням.
Із родиною також пов’язували інші будівельні підприємства, зокрема «Леман-Бетон», «Промін Буд Сервіс» та «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція». Частина компаній із цього кола фігурувала в рішеннях Антимонопольного комітету щодо антиконкурентних узгоджених дій на державних закупівлях, як і «Хозхімсервіс».
На цьому тлі участь «Хозхімсервісу» в тендері на реконструкцію мирноградського парку викликає запитання. Підприємство з мільярдними контрактами запропонувало ціну лише на 44 копійки нижчу за очікувану вартість і не продемонструвало суттєвої боротьби за підряд. Водночас саме його пропозиція забезпечила необхідну кількість учасників для проведення торгів.
Самої такої поведінки недостатньо, щоб стверджувати про змову між компаніями. Однак обставини закупівлі та попередня історія пов’язаних із «Хозхімсервісом» підприємств дають підстави ставити питання про реальність конкуренції на цих торгах.
Хто контролював бюджетні мільйони: департамент Сергія Натруса та його проблемні закупівлі
Поки підрядник отримував мільйони гривень за реконструкцію мирноградського парку, відповідальність за перевірку та оплату робіт лежала на Департаменті екології та природних ресурсів Донецької ОДА. Відомство досі очолює Сергій Натрус, під керівництвом якого реалізовували й інші великі бюджетні проєкти, що згодом опинялися в центрі антикорупційних розслідувань.
За матеріалами кримінального провадження, підготовлені підрядником акти виконаних робіт засвідчував представник технічного нагляду, після чого документи передавали на підпис посадовцям департаменту. Саме на їхній підставі підприємству перераховували бюджетні кошти. Слідство стверджує, що директор компанії вносив до актів недостовірні відомості, тоді як керівництво замовника не було обізнане про його ймовірний злочинний намір.
Проте залишається питання, як технічний нагляд не виявив відхилень від проєкту на значних площах і чому замовник оплачував роботи, які, за висновками експертів, виконали неналежним чином.
Ілюстративний колаж до статті «Заробити на війні: як Департамент екології ДонОДА ймовірно переплатив 53 мільйони під час закупівлі техніки»
Парк у Мирнограді — лише один епізод: які ще закупівлі пов’язують із департаментом Натруса
Історія мирноградського парку — не перший випадок, коли до закупівель підпорядкованого Натрусу відомства виникали запитання. У розслідуванні «11 „друзів“ Натруса, або Що чистить Департамент екології ДонОДА: довкілля чи бюджет?» журналісти «Вчасно» проаналізували співпрацю департаменту з великими підрядниками. Лише за три роки відомство уклало договорів на понад 700 мільйонів гривень, а окремі закупівлі супроводжувалися претензіями до конкуренції, якості робіт та кримінальними розслідуваннями.
Один із найгучніших епізодів стосувався придбання обладнання для переробки небезпечних відходів. У 2017 році КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами», яке раніше очолював Натрус, придбало мобільну установку за 32 мільйони гривень. Обладнання, яке закупили як нове, раніше вже використовували, а його вартість оцінювали приблизно у 3,6 мільйона гривень. У матеріалах кримінального провадження слідчі перевіряли можливу причетність Натруса до заволодіння бюджетними коштами.
Інші розслідування стосувалися робіт у Саду Бернацького в Краматорську, закупівлі контейнерів для сміття та реконструкції об'єктів поводження з відходами. Правоохоронці досліджували можливі порушення під час тендерів, завищення вартості та оплату робіт, виконаних не в повному обсязі.
Запитання до закупівель департаменту виникали й після початку повномасштабного вторгнення. У квітні 2025 року голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець у публікації для «Української правди» звернула увагу на придбання 20 екскаваторів за 118 мільйонів гривень.
За підрахунками розслідувачів, кожен екскаватор обійшовся обласному бюджету в 5,9 мільйона гривень, тоді як аналогічну техніку той самий постачальник продав «Укрнафті» по 4,4 мільйона. Різниця становила близько 30 мільйонів гривень на всій закупівлі. При цьому департамент відхилив дешевшу пропозицію на 102 мільйони гривень через невідповідність технічним вимогам.
У цьому ж розслідуванні журналісти звернули увагу на майновий стан оточення Натруса. За їхніми даними, на близьких до посадовця осіб було оформлено активи орієнтовною вартістю 15 мільйонів гривень. Також виникли питання щодо повноти декларування ним майна та користування нерухомістю.
Ці обставини не доводять причетності Натруса до можливого заволодіння коштами під час реконструкції мирноградського парку. Однак вони додають контексту до діяльності департаменту, який роками розпоряджався сотнями мільйонів бюджетних гривень, а його закупівлі неодноразово ставали предметом журналістських розслідувань і кримінальних справ.
П’ять років розслідування: чи повернуть гроші до бюджету
Кримінальне провадження щодо реконструкції парку зареєстрували ще 11 жовтня 2021 року. Однак про підозру директору підприємства повідомили лише в червні 2026-го, а в листопаді обвинувальний акт скерували до суду.
Керівнику підрядної компанії інкримінують заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах та службове підроблення — за частиною п’ятою статті 191 і частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України. У разі доведення вини йому загрожує від семи до дванадцяти років позбавлення волі з додатковими покараннями, передбаченими законом.
Водночас передання справи до суду ще не означає повернення грошей. У доступних матеріалах немає підтвердження, що підприємство відшкодувало понад 1,4 мільйона гривень можливих збитків. Невідомо також, чи заявлено цивільний позов про їх стягнення.
Історія мирноградського парку залишає запитання не лише до директора підрядної компанії, який тепер опинився на лаві підсудних. Адже роботи перевіряли, акти підписували, а мільйони гривень перераховували за погодженням посадовців замовника. І все це відбувалося тоді, коли недоліки реконструкції вже були помітні навіть без будівельної експертизи.
Тепер суд має встановити винуватість чи невинуватість керівника підприємства. Проте питання, чому технічний нагляд і департамент не виявили можливих порушень до оплати робіт та чи повернуться гроші до обласного бюджету, залишаються відкритими.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості, обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!