Два роки розслідування закупівлі антидронових сіток на Донеччині за понад 9 мільйонів: підозр досі немає, а підрядники продовжують отримувати контракти

Редакція «Вчасно» дослідила деталі цієї справи та її стан на сьогодні.

15 січня 2025 року Рада оборони Донецької області ухвалила рішення про придбання захисного антидронового спорядження для поповнення регіонального матеріального резерву та підтримки Сил оборони. Підставою став лист оперативно-стратегічного угруповання військ із запитом на забезпечення 5000 комплектів антидронових сіток. Наступного дня з’явився додатковий лист військових, після чого рішення Ради оборони ввели в дію розпорядженням голови ОДА.

Реалізація цього рішення відбулася максимально швидко. Уже 22 січня в системі Prozorro оприлюднили два звіти про договори, укладені ще 17 січня без використання конкурентної процедури. Замовником виступив Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА.

За першим договором придбали 2300 антидронових сіток загальною вартістю 5,2 млн грн — приблизно по 2268 грн за одиницю. Йшлося про капронову сітку кольору хакі з коміркою 50×50 мм, діаметром шнура 1,2 мм та розміром полотна 10×6 метрів.

Другий договір передбачав закупівлю ще 1700 сіток на суму 3,85 млн грн — близько 2265 грн за штуку. У цьому випадку характеристики частково відрізнялися: інший діаметр шнура (1,8 мм), менша довжина полотна (6×6 метрів) і чорний колір.

Поставити продукцію мали у стислі строки — фактично до кінця січня.

Кому дісталися контракти

Обидва договори на постачання антидронових сіток отримали фізичні особи-підприємці з Краматорська.

За першою угодою 2300 сіток на суму 5,2 млн грн закупили у ФОПа Олексія Рибаса. За другою — ще 1700 одиниць на 3,85 млн грн — у ФОПа Віталія Гришина.

Олексій Рибас зареєстрований підприємцем лише 3 роки тому. Основний вид його діяльності — неспеціалізована оптова торгівля. Водночас у переліку додаткових КВЕДів — десятки різнопрофільних напрямів: від лісозаготівель і будівництва до торгівлі продуктами харчування, металами, технікою та оренди транспорту.

У публічних закупівлях Рибас почав брати участь лише наприкінці 2023 року. Відтоді він уклав чотири договори на понад 6 млн грн, три з яких — із тим самим Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА. Серед поставлених товарів — моторні мастила, інструменти та інші матеріали для потреб воєнного стану. Іншої помітної бізнес-активності або пов’язаних компаній у відкритих реєстрах не простежується.

Другий підрядник, Віталій Гришин, зареєструвався підприємцем ще пізніше — близько двох років тому. Його профіль подібний: основний КВЕД — неспеціалізована оптова торгівля та широкий перелік додаткових напрямів, що охоплюють торгівлю різними групами товарів, логістику, оренду транспорту й складські послуги.

На рахунку Гришина — вісім державних контрактів на понад 9 млн грн, і більшість із них укладені з тим самим обласним департаментом. Перший договір — на постачання мішків для сипучих матеріалів вартістю понад 1 млн грн — він також отримав від Департаменту без проведення відкритих торгів.

Таким чином, багатомільйонні контракти на оборонні матеріали дісталися відносно новим підприємцям із універсальним торговельним профілем та обмеженим досвідом у держзакупівлях. Причому ключовим замовником для обох виступає один і той самий структурний підрозділ обласної влади.

Після закупівлі — кримінальне провадження

Менше ніж за місяць після укладення договорів на постачання антидронових сіток правоохоронці внесли відомості до ЄРДР про кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 КК України — щодо можливого заволодіння або розтрати майна в особливо великих розмірах. Розслідування проводить слідче управління ГУНП у Луганській області.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень уже є щонайменше 17 ухвал слідчого судді Самарського районного суду Дніпра, винесених із травня по вересень 2025 року. Вони стосуються проведення різних слідчих дій у межах цього провадження — і саме з цих документів поступово вимальовується версія слідства щодо обставин закупівлі.

Обставини справи за версією слідства

Слідство розглядає закупівлю антидронових сіток не як окремий епізод, а як частину ширшої схеми, яка могла діяти у 2023−2025 роках. За цією версією, підконтрольні ФОПи та пов’язані компанії використовувалися для участі в бюджетних закупівлях із заздалегідь визначеним результатом. Конкуренція існувала лише на папері.

Механізм був доволі простий: для «потрібного» постачальника створювали видимість ринку. Інші учасники подавали комерційні пропозиції з вищими цінами, додавали формальні листи-відгуки, підтвердження досвіду та інші документи. У судових ухвалах зазначається, що частина цих матеріалів могла готуватися централізовано — з використанням одних і тих самих шаблонів, печаток та доступу до електронних даних.

У січні 2025 року, за даними слідчих, така модель спрацювала і в оборонній закупівлі. Після засідання Ради оборони Донецької області, де ухвалили рішення про поповнення резерву антидронового спорядження на підставі листа військових, з’явилася можливість реалізувати цю схему.

Слідство вважає, що організатор заздалегідь дізнався про майбутню закупівлю та вийшов на імпортера сітчастого полотна. Далі відбулася «підгонка» технічних вимог. У первинному листі військових були одні характеристики, однак уже наступного дня з’явився інший документ із зміненими параметрами. І саме ці нові характеристики, за матеріалами справи, відповідали товару конкретного постачальника.

Паралельно стартував формальний збір цінових пропозицій. Уповноваженій особі Департаменту нібито передали перелік ФОПів і компаній, яким розіслали запити. Частина з них згодом стала переможцями, інші — створили видимість конкуренції. Як стверджують слідчі, альтернативні учасники мали показати вищу ціну, щоб «потрібні» ФОПи виглядали найбільш економічно вигідними.

У результаті уклали два договори на постачання 4000 антидронових сіток — на 2300 і 1700 одиниць. Загальна сума контрактів склала понад 9 млн грн.

Окремий блок питань стосується походження продукції. У матеріалах провадження зазначено, що сітки виготовлялися з імпортного сітчастого полотна, яке завозили як товар побутового чи спортивного призначення. «Антидроновим» воно ставало вже після порізки та переупаковки.

Митна вартість такого матеріалу, за документами, становила 279−345 грн за кг. Натомість готові сітки для Департаменту продавали приблизно по 2265—2268 грн за штуку. Саме цю різницю між ціною ввезення та ціною реалізації слідство розглядає як можливий індикатор завищення вартості.

Завершальний етап, описаний у судових ухвалах, — рух коштів. Після оплати з боку Департаменту гроші, за версією слідчих, швидко перераховувалися між пов’язаними структурами і частково могли переводитися в готівку. Банківські операції здійснювалися особами, які мали доступ до рахунків ФОПів — через КЕП і онлайн-банкінг. Для тимчасового «перекриття» платежів, за даними слідства, використовувалися перекази між пов’язаними компаніями під виглядом фінансової допомоги.

У підсумку слідство вибудовує досить пряму картину: термінова оборонна потреба стала підставою для неконкурентної закупівлі, технічні вимоги могли змінюватися під конкретний товар, конкуренцію створили документально, а бюджетні кошти — розподілили через мережу пов’язаних рахунків.

Організатори схеми

Хто саме є організатором імовірної схеми — з відкритих джерел встановити неможливо. Водночас у матеріалах кримінального провадження фігурує перелік компаній, які, за версією слідства, могли бути залучені до створення штучної конкуренції під час закупівель, у тому числі антидронових сіток. Серед них — ТОВ «Лідербуд компані», «Укрбудінвест-торг», «Славресурс груп», «Промкомплект», «К-5» та інші.

Журналістські розслідування раніше пов’язували ці фірми з так званою бізнес-групою Віктора Коркішка — колишнього очільника ДП «Донецький облавтодор» та депутата Донецької міської ради від «Партії регіонів». Йдеться не про формальну структуру, а про мережу компаній, які роками працюють у сфері будівництва та інфраструктури й системно отримують державні підряди.

До цього кола, зокрема, відносять «Першу українську дорожньо-будівельну компанію», «Будмонтажпроект», «Компанію Містдорбуд», «Київдортехнологію», «Білдгруп» та інші товариства, частина з яких прямо згадується в матеріалах слідства. Показово, що Віталій Гришин, з яким уклали контракт на постачання антидронових сіток, раніше очолював ТОВ «Київдортехнологія» — одну з компаній цієї ж орбіти.

За даними Opendatabot, «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» отримала від Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА майже 400 млн грн, «Білдгруп» — понад 422 млн грн, «Київдортехнологія» — понад 785 млн грн. «Славресурс груп» на контрактах із Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА заробила майже 100 млн грн, а «Лідербуд компані» — понад 85 млн грн.

Втім, ці компанії рідко працюють автономно. У тендерній документації неодноразово зазначено, що техніку вони орендують у «Компанії Містдорбуд» або «Будмонтажпроекту», які також пов’язують із тією ж групою. Така модель співпраці — спільні ресурси, перехресна оренда, повторювані підрядники — може свідчити про фактичну координацію дій.

Серед інших осіб, які фігурують у структурі групи, — Раїса Кіріндясова, мати Максима Кіріндясова, який до 2014 року очолював міліцію Донецька. У медіа раніше повідомлялося про його ймовірну підтримку сепаратистів, що він публічно заперечував. Вадим Чайка, нинішній керівник ТОВ «Компанія Містдорбуд», раніше очолював краматорське комунальне підприємство з ремонту доріг. Олександр Гарбуз володів до 2025 року ТОВ «Лідербуд компані», яке активно працює на ринку постачання фортифікаційних споруд.

Зв’язки групи проявлялися і в антимонопольних розслідуваннях. Наприкінці червня 2024 року Антимонопольний комітет визнав антиконкурентні узгоджені дії між «Першою українською дорожньо-будівельною компанією» та «Першою дорожньо-будівельною компанією» під час тендеру 2019 року на ліквідацію руйнувань асфальтобетонного покриття в Покровську. Слідство встановило використання спільної електронної пошти, наявність господарських відносин і спільного працівника. Крім того, «Перша дорожньо-будівельна компанія» орендувала приміщення у «Містдорбуді».

Окремий штрих — згадка в реєстрах про кримінальне провадження щодо фізичної особи, яка веде господарську діяльність на території Росії та займається будівництвом стратегічних об'єктів, зокрема Керченського мосту. Під час обшуків у його партнера вилучили статут ТОВ «Промкомплект», пов’язаний із засновниками «Першої української дорожньо-будівельної компанії», акти перевірок ДПС щодо цієї ж фірми та печатки низки компаній — «Першої української дорожньо-будівельної компанії» (колишня назва — «ЛІНТЕХ-ДОН»), «Будівельної компанії Будмонтажпроект», «Асфальт Бетон Комплект» та інших.

У сукупності ці факти можуть вказувати на існування стійкої бізнес-мережі з перехресними зв’язками, спільними ресурсами та історією участі в антиконкурентних практиках. Та попри масив кримінальних проваджень і антимонопольних рішень, влада Донеччини продовжує укладати з цими компаніями багатомільйонні контракти — у тому числі в чутливій сфері оборонних закупівель.

Що зі справою зараз?

Подальша доля цієї справи залишається неочевидною. У відкритих джерелах відсутня інформація про повідомлення будь-кому про підозру, передання обвинувального акта до суду чи інші процесуальні результати, які свідчили б про завершення розслідування або його активну фазу. Фактично після хвилі слідчих дій у 2025 році публічний слід провадження зникає.

На цьому тлі не змінилася й господарська реальність. Компанії та підприємці, які фігурують у матеріалах справи або пов’язані між собою через підряди, як і раніше продовжують працювати на ринку державних закупівель. Структурні підрозділи Донецької обласної адміністрації також і надалі укладають із ними контракти на мільйони гривень.

Таким чином виникає типовий для воєнного часу парадокс: кримінальне провадження формально існує, слідство описує можливу схему заволодіння бюджетними коштами, однак у публічній площині це поки що не має жодних юридичних наслідків. Бізнес-зв'язки залишаються чинними, бюджетні кошти продовжують освоюватися, а відповіді на ключове питання — чи буде в цій історії відповідальність — досі немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фігурант у кримінальній справі про оборонні закупівлі отримав підряд на понад 12 мільйонів від влади прифронтового Слов’янська

Будівельний картель Донеччини: як мережа колишніх регіоналів досі освоює мільярди з держбюджету