Понад 2 мільярди компенсацій — і сотні тисяч постраждалих без виплат: як мешканцям Донеччини забезпечують право на житло
АктуальнеХоча Україна вже має цілу низку нормативних актів, законів та пільгових програм, проблема компенсацій за втрачене житло на Донеччині залишається здебільшого невирішеною. Сотні тисяч переселенців з окупованих та прифронтових територій — досі фактично виключені з компенсаційних процедур.
Донеччина — одна з найтяжче уражених війною областей. Сотні тисяч людей втратили домівки. Та коли держава нарешті запустила програми компенсацій за зруйноване житло, виявилось: отримати допомогу насправді вдається далеко не всім. У багатьох громадах фізична відсутність доступу до пошкоджених будівель робить неможливою ключову процедуру — обстеження збитків, без якого компенсація не призначається. А там, де програми діють, процеси часто блокуються через складні бюрократичні вимоги, дефіцит фінансування, обмежені квоти та складнощі з доступним житлом.
Редакція «Вчасно» проаналізувала, що сьогодні реально працює в області, скільки було нараховано компенсацій, які існують законодавчі прогалини, та чому значна частина мешканців Донеччини досі не має реальної можливості відновити втрачене житло.
Закон є, але працює він не скрізь
Базовим документом, що регулює компенсації за пошкоджене і знищене житло, став закон № 2923-IX, який набув чинності у травні 2023 року. Він заклав основи для створення Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, а для людей передбачив кілька основних форм компенсацій:
грошова допомога на ремонт пошкодженого житла — до 500 тис. грн залежно від ступеня пошкодження та типу житла;
житловий сертифікат — ваучер на купівлю нового житла або будівництво власного будинку у випадках повного знищення;
програма «єВідновлення» — для невеликих ремонтів (до 200 тис. грн) через застосунок «Дія».
Проте для громад, які залишаються під окупацією або перебувають у зоні бойових дій, ці механізми фактично не працюють. Бо сам порядок компенсації передбачає обов’язкове комісійне обстеження зруйнованого об'єкта, яке фізично проводиться на місці. Лише після складання акту обстеження комісія може визначити розмір збитків та ухвалити рішення.
Звичайно, що на тимчасово окупованих або прифронтових територіях здійснити такі обстеження наразі неможливо — через активні бойові дії або відсутність контролю над населеними пунктами.
Станом на 2025 рік приблизно 70% території Донецької області залишається під окупацією або в зоні активних бойових дій. Серед таких — Маріупольська, Авдіївська, Соледарська, Сартанська, Мангуська, Микільська, Очеретинська, Новогродівська, Званівська, Вугледарська, а також частини Торецької, Мирноградської, Костянтинівської, Покровської, Курахівської та інших громад.
У більшості з них фіксація збитків залишається заблокованою. Як наслідок — комісії не можуть провести обстеження, а мешканці не мають змоги скористатися чинними механізмами компенсацій. Таким чином, на папері Україна вже майже два роки має законодавчі інструменти для компенсацій за втрачене житло: прийняті закони, створені реєстри, прописані порядки. Але для сотні тисяч сімей із Донеччини всі ці механізми залишаються недосяжними.
Подати заявку на компенсацію за зруйноване/пошкоджене житло, розташоване на окупованих територіях — неможливо
Скільки нараховано компенсацій на Донеччині
Попри всі обмеження, у частині громад Донеччини комісії з розгляду заяв таки періодично працюють. Щоб зібрати повну картину, журналісти «Вчасно» направили запит до Донецької обласної військової адміністрації. Обласна влада відповіла, що не володіє всією інформацією і переадресувала питання безпосередньо до військових адміністрацій громад.
В результаті з 66 територіальних громад області відповіли лише 35. З них тільки у 16 громадах вдалося встановити фактичні суми вже нарахованих компенсацій — загалом понад 2 млрд грн за пошкоджене та зруйноване житло.
Діаграма компенсації за пошкоджене та зруйноване майно на Донеччині у громадах
Мирноградська громада: понад 3,9 млн грн за 518 випадків пошкодженого майна та понад 426 млн грн за 1438 заяв на зруйновану нерухомість.
Краматорська громада: понад 264 млн грн за пошкоджене житло (3182 заяви) та понад 154 млн грн за 247 заяв про знищене.
Лиманська громада: понад 595 млн грн за 307 заяв з пошкодження та 135 — по знищенню.
Курахівська громада: понад 11 млн грн (нарахування здійснювалися ще до окупації).
Добропільська громада: понад 141 млн грн.
Іллінівська громада: понад 10 млн грн.
Андріївська громада Волноваського району: 263 тис. грн (за одне звернення).
Слов’янська громада: понад 142 млн грн за 1788 заяв на зруйновану нерухомість та 99 млн грн за 68 випадків знищення.
Черкаська громада Краматорського району: майже 40 млн грн за 24 позитивних рішення.
Селидівська громада: понад 19 млн грн за 486 заяв пошкодженого житла та понад 188 млн грн за 164 зруйнованих об'єкти.
Миколаївська громада Краматорського району: понад 77 млн грн.
Новодонецька громада: понад 1,2 млн грн.
Шахове: 932 тис. грн.
Гродівська громада: понад 5 млн грн (на відновлення муніципальних і комунальних об'єктів).
Білозерська ТГ: понад 440 тис. грн за невідому кількість пошкодженого майна.
Олександрівська громада: понад 37 тис. грн за 1 заявку.
Загалом, сума у понад 2 млрд виглядає значною лише на папері. Насправді ж — це лише частина від усіх заяв, які подані в громадах Донеччини. Значна кількість людей лишається поза процедурами компенсації — через відсутність можливості обстеження житла на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. Саме тому в Україні шукають нові механізми для розв’язання цієї проблеми.
Мешканці Покровська у боротьбі за компенсацію
У розмові з журналістами «Вчасно» мешканці однієї з багатоповерхівок Покровська розповіли про свої намагання отримати компенсацію за зруйновані квартири. Ця епопея почалася кілька місяців тому, коли у місто ще могли приїхати експерти для обстеження житла. Але коли люди звернулися до місцевої влади їм відповіли, що треба почекати.«Взагалі нам казали не поспішати, адже буде повернення у місто. Частково зруйновані багатоповерхівки будуть відновлювати на гроші міжнародних донорів, — каже пані Ольга з Покровська (на прохання жінки ім'я змінене, — ред.). — Всі наші намагання викликати державних експертів були марними. На той момент ще можна було у місто приїхати та зробити оцінку руйнації будинку. А зараз всі досиділися до того, що у Покровськ ніхто не може заїхати. В результаті ми залишаємося без компенсації. Як жити далі? Оренда квартир в Україні з кожним роком стає більшою. Що робити пенсіонерам, або тим, у кого невеликі зарплати? Ми ж не маємо таких доходів, як влада. Таке враження, що нам спеціально ставлять палиці в колеса».
Трохи кращою є ситуація у власників приватних будинків. Вони можуть звернутися до приватних експертів, сплатити їх послуги, і отримати заключення. І деяким мешканцям Покровська це вдалося — вони змогли подати необхідні документи на компенсацію. При цьому, приватний експерт виїжджав у Покровськ тоді, коли виїзд державних експертів начебто був неможливий. Ситуацію нещодавно прокоментував голова Донецької ОВА Вадим Філашкін: «Була інформація про те, що приватні експерти чи комісії заїжджали для обстеження в Покровськ. Це питання з’ясовуватимуть правоохоронці - як вони заїжджали й чи взагалі заїжджали».
Але на сьогодні через наближення фронту та постійні обстріли виїзд експертів у такі міста, як Покровськ, Мирноград та Лиман, для обстеження житла неможливий. Проте, якщо невдовзі вона покращиться, зазначив Філашкін, групи експертів виїдуть, щоб обстежити пошкоджене житло. Без їх висновків та заключень відшкодування коштів неможливе.
Наразі вже очевидно, що у Покровськ та Мирноград, до яких фронт стає все ближче, ніякі експерти не доїдуть. Момент для оцінки руйнувань та фіксації пошкоджень фахівцями практично втрачений. Що ж робити людям далі?
Покровськ/ фото «Вчасно»
Нові механізми: шанс для окупованих територій
Особлива увага сьогодні прикута до пілотного проєкту у Мелітополі (Запорізька область). У жовтні 2023 року в Мелітополі стартував пілотний урядовий експеримент, покликаний протестувати новий підхід до компенсацій за зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях.
Суть проєкту полягає у використанні супутникових знімків та аерофотозйомки для фіксації руйнувань — без потреби фізичного доступу до будинків. Зібрані таким чином дані дозволяють скласти акти обстеження, які стають підставою для призначення компенсацій за програмою «єВідновлення».
Скриншот карти зруйнованого Маріуполя через сервіс google maps
Механізм був розроблений у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій і наразі використовується для перших виплат переселенцям із Мелітополя. Подібний формат дистанційної фіксації планують застосувати і для мешканців Донеччини, однак тут масштаби руйнувань значно більші, ніж у Мелітополі — що ускладнює повноцінний запуск процедури.
Крім цього, наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила ключовий законопроєкт № 11 161, який може стати основою для врегулювання компенсацій на окупованих територіях. Його суть — автоматично визнавати житло, що розташоване на тимчасово окупованих або небезпечних територіях, знищеним. Це дасть змогу мешканцям таких громад отримати компенсацію навіть без проведення обстеження.
Проте станом на червень 2025 року законопроєкт досі не підписаний Президентом, не оприлюднений і не повернутий до Верховної Ради України з вмотивованими та сформованими пропозиціями. В результати сотні тисяч переселенців залишаються в очікуванні запуску механізму.
Показово, що підтримати ухвалення цього закону закликала і громадськість — відповідна електронна петиція на офіційному інтернет-представництві Президента України швидко набрала понад 25 тис. голосів.Активно схвалюють нові механізми і місцеві органи влади. Зокрема, у відповіді на запит журналістів «Вчасно» Маріупольська міська рада офіційно заявила, що підтримує запровадження «мелітопольського досвіду» та закликає до якнайшвидшого підписання Президентом закону № 11 161 — щоб мешканці окупованих громад нарешті отримали можливість відшкодувати свої втрати.
Відповідь Маріупольської міської ради на запит журналістів «Вчасно»
Альтернативні інструменти
Поки нові компенсаційні механізми залишаються лише на етапі підготовки, для ВПО в Україні діє кілька альтернативних інструментів забезпечення житлом.
Субсидії на оренду житла. З 2025 року для переселенців запровадили окрему субсидію на компенсацію орендної плати. Її можуть отримати ті ВПО, які витрачають на оренду понад 20% свого доходу. Однак програма фактично не запрацювала — кількість отримувачів залишилася мізерною порівняно із загальною кількістю переселенців. Основні причини — складна система оформлення, обов’язкова легалізація орендних договорів, що відштовхує більшість орендодавців, та обмежене фінансування. Багато власників житла воліють залишатися в «тіні», а самі ВПО стикаються з бюрократичними бар'єрами при подачі документів.
Пільгове кредитування через програму «єОселя». Із 2022 року діє іпотечна програма «єОселя», яка дає змогу певним категоріям громадян, зокрема ВПО, отримати кредит на житло. Наприкінці 2024 року уряд пом’якшив умови — тепер переселенці можуть купувати й житло на вторинному ринку, якщо воно здане в експлуатацію не пізніше ніж 10 років тому. Однак проблема у тому, що в невеликих містах та прифронтових регіонах такої пропозиції практично немає, а нове будівництво в цих зонах майже не ведеться. Крім того, програму гальмує брак коштів: черги на отримання кредитів розтягуються на кілька місяців, а банки обмежено приймають нові заявки через вичерпання фінансування.
Пільгові кредити через Держмолодьжитло. Окремо для ВПО працює ще одна програма — через Держмолодьжитло. Її умови передбачають іпотеку під 3% річних до 30 років (але не довше, ніж до досягнення позичальником 65 років). Участь у ній можуть взяти лише переселенці без житла, окрім об'єктів на тимчасово окупованих територіях. Заявки приймають через «Дію» або напряму до регіональних представництв. Проте і тут діє обмеження: фінансування розподіляється за принципом жеребкування, а кількість переможців значно менша за кількість охочих.
Локальні ініціативи: досвід Маріуполя
Варто згадати й про ініціативи від місцевого самоврядування. Найяскравішим став проєкт Маріупольської міської ради «ЯМаріуполь.Житло», який реалізується з 2022 року.
Після окупації Маріуполя було створено благодійний фонд «Я — Маріуполь», який взяв на себе основні функції підтримки евакуйованих мешканців: гуманітарну допомогу, соціальні, медичні та юридичні послуги. Згодом фонд фактично став оператором всієї публічної діяльності міськради в умовах евакуації.
Наразі мережа центрів «ЯМаріуполь» охоплює 40 локацій у 22 містах України, де обліковано понад 66 тис. переселенців. У рамках проєкту «ЯМаріуполь.Житло» в Києві та Дніпрі створено 284 кімнати для тимчасового проживання ВПО. Ще кілька об'єктів готуються до відкриття.
Сертифікат на житло евакуйованим мешканцям Маріуполя. Джерело: офіційна сторінка Маріупольської міської ради у facebook
Проєкт має суттєве бюджетне підкріплення: понад 148 млн грн виділено з бюджету громади на житлову програму, ще понад 770 млн грн — на роботу центрів, а загальний обсяг гуманітарної допомоги, за даними виконкому, сягнув 1,26 млрд грн. Водночас детальні звіти про витрати у відкритому доступі відсутні.
Однак діяльність фонду супроводжується й фінансовими питаннями. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо порушень під час ремонтів гуртожитків у Дніпрі: капітальні роботи проводилися під виглядом поточних без відповідних дозволів, а закупівлі нерідко оформлювалися після виконання робіт. Судові процеси у цій справі тривають.
І хоча Україна вже має цілу низку нормативних актів, законів та пільгових програм, проблема компенсацій за втрачене житло на Донеччині залишається здебільшого невирішеною. Доступ до механізмів мають лише ті громади, де можливо провести обстеження. Решта — сотні тисяч переселенців з окупованих та прифронтових територій — досі фактично виключені з компенсаційних процедур.
Нові законодавчі ініціативи, дистанційні формати фіксації збитків та альтернативні програми — все це дає надію на майбутнє розширення доступу. Проте наразі більшість рішень ще не втілені, а чинні альтернативні програми — або недоступні, або надто складні й обмежені за обсягами фінансування. У результаті, вже понад три роки мешканці Донеччини залишаються без можливості повернути втрачене житло навіть у вигляді сертифікатів чи кредитів.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!
Цей матеріал підготовлений ІА «Вчасно» відповідно до чинного законодавства України та стандартів журналістської етики. Інформація базується на відкритих джерелах: порталу Open Budget Міністерства фінансів України; системі Prozorro, сайті Є-data, сервісах YouControl і Opendatabot, державних реєстрах, офіційних вебресурсах органів влади, відповідях на запити та інтерв'ю з посадовими особами та ін.У публікації можуть міститися оціночні судження, що, відповідно до ст. 30 Закону «Про інформацію» та постанови Пленуму ВСУ № 1 від