Скандал із закупівлею дронів та РЕБ для Луганщини: як розгортається одна з найгучніших антикорупційних справ війни

Скандал довкола ймовірної масштабної корупції на оборонних закупівлях на Луганщині розгортається з небаченою швидкістю: затримання, офіційні підозри, судові засідання та ухвалення запобіжних заходів відбулися буквально одне за одним. Лише 2 серпня НАБУ та САП оголосили про викриття схеми із завищенням цін на дрони та засоби радіоелектронної боротьби для армії, а вже за кілька днів ключові фігуранти отримали підозри та постали перед Вищим антикорупційним судом.

Підозрювані та їхні захисники пов’язують стрімкий розвиток подій із політичним контекстом, що збігся в часі зі скандалом навколо НАБУ та САП, повідомляє «Вчасно».

Днями НАБУ та САП повідомили, що викрили масштабну корупційну схему із завищенням цін під час закупівель дронів та РЕБ для потреб оборони. Серед фігурантів — чинний народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов, колишній голова Луганської обласної військової адміністрації та екс-очільник Мукачівської РДА Сергій Гайдай, керівники місцевих військових адміністрацій і командири Нацгвардії.

Поки що зібрати повну картину цієї справи складно — Єдиний державний реєстр судових рішень не містить жодних документів за відповідним провадженням. Водночас аналіз відкритих джерел та офіційних повідомлень НАБУ і САП дозволяє відтворити загальні обставини викритої схеми.

Як діяла схема

У 2024 році детективи НАБУ, проаналізувавши дані з різних публічних і непублічних джерел, дійшли висновку, що в оборонних закупівлях діють системні корупційні механізми. За їхніми оцінками, саме ці схеми не лише призводили до значних фінансових втрат держави, а й ставали причиною постачання армії техніки сумнівної якості, зокрема безпілотників.

Оперативники НАБУ, працюючи під прикриттям, змогли інтегруватися в середовище підозрюваних і задокументувати їхню діяльність. Це дозволило встановити склад групи та розподіл ролей між її учасниками.

Слідчі з’ясували, що наприкінці 2024-го — на початку 2025 року народний депутат Олексій Кузнєцов разом із тодішнім головою Мукачівської РДА Сергієм Гайдаєм вибудували схему привласнення коштів, виділених на оборонні потреби. До неї залучали керівників органів місцевого самоврядування, командирів військових частин і пов’язаних із ними осіб, які погоджувалися на завищення вартості товарів в обмін на частку «відкатів».

Одним із задокументованих епізодів стало укладання 2 серпня 2025 року контракту між військовою частиною № 3082 та ТОВ «Ювітек» на постачання системи РЕБ «Яструби Перемоги» 6Д вартістю 5 млн грн. За версією слідства, за цей договір Кузнєцов разом із Гайдаєм, начальником Рубіжанської МВА Андрієм Юрченком та одним із посадовців Нацгвардії отримали неправомірну вигоду в розмірі 1,5 млн грн.

Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів у ТОВ «Акоптерс» на суму майже 9,97 млн грн. Слідчі встановили, що вартість цих безпілотників була завищена приблизно на 80 тис. доларів, що фактично підняло ціну майже на третину. Після виконання контракту та перерахування коштів частину отриманих грошей розподілили між учасниками схеми.

Хто фігурує у справі

Під час засідання Вищого антикорупційного суду прокурор озвучив перелік осіб, яким повідомили про підозру. До нього увійшли як представники влади, так і бізнесу.

Олексій Кузнєцов — народний депутат від «Слуги народу», обраний на Луганщині у 2019 році (округ № 106). Він входить до парламентського комітету з прав людини та є членом тимчасової слідчої комісії з питань тарифної політики. До обрання в парламент працював помічником народних депутатів від «Партії регіонів» і «Блоку Петра Порошенка». Під час виборчої кампанії його звинувачували у використанні так званих технологій «гречкосійства» через організацію безкоштовних концертів.

Ще один ключовий фігурант — Сергій Гайдай. Чоловік родом із Сєвєродонецька, тривалий час працював у бізнесі, а з 2015 року перейшов на держслужбу: очолював Мукачівську райдержадміністрацію, був радником голови Закарпатської ОДА, а у 2019−2023 роках керував Луганською обласною військовою адміністрацією. У березні 2024 року президент призначив його головою Мукачівської РДА. У публічних інтерв'ю Гайдай не приховував дружніх стосунків із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Серед інших підозрюваних — Андрій Юрченко, начальник Рубіжанської міської військової адміністрації, та Василь Мишанський, командир однієї з військових частин Нацгвардії.

В економічній ланці схеми фігурують Владислав Марченко, колишній експосадовець Запорізької області та ймовірний бенефіціар компанії «Акоптерс», а також її директорка Євгенія Сидельникова. Підприємство, яке спеціалізується на виробництві дронів, було зареєстроване у грудні 2023 року і вже за рік встигло взяти участь у кількох держзакупівлях.

Журналістські розслідування пов’язують Марченка з бізнесменом Веміром Давітяном, якого вважають наближеним до голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, повідомляє «Спільно». Згідно з даними «Опендатабот», Давітян був засновником компанії «Группа 9», яку згодом очолив Марченко.

Також привертають увагу родинні зв’язки Владислава Марченка. Його брат Марк Марченко є співзасновником девелоперської компанії SENSAR Development, яку пов’язують із колишнім заступником голови О П Ростиславом Шурмою. Журналіст Юрій Ніколов нагадує, що у Запоріжжі братів Марченків вважали «молодшими партнерами» Шурми, проти якого НАБУ відкрило справу під час повномасштабного вторгнення.

Ім'я Марченків також фігурувало у скандалі навколо тендеру для «Охматдиту». Тоді компанію «Буд-технолоджі», пов’язану з Марком Марченком, обрали переможцем закупівлі на понад 300 млн грн із завищеною вартістю. Після розголосу процедуру переглянули й уклали угоду на вигідніших для держави умовах.

Сукупність цих зв’язків демонструє, що справа має не лише антикорупційний, а й чітко виражений політичний контекст, у якому переплітаються інтереси високопосадовців та бізнес-груп, наближених до впливових осіб у владі.

Реакція влади

Після оголошення підозр уряд оперативно направив президенту подання на звільнення Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської РДА. Вже наступного дня Володимир Зеленський підписав указ не лише про звільнення Гайдая, а й про усунення з посади начальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка.

«Антикорупційні органи викрили на хабарі одного з депутатів Верховної Ради України, а також очільників районної та міської адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. На жаль, це були махінації на закупівлях РЕБ та FPV. Абсолютно аморальні. Має бути повна та справедлива відповідальність за це», — повідомляв Президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх вечірніх звернень.

Паралельно очільник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив про призупинення членства народного депутата Олексія Кузнєцова у фракції на час досудового розслідування.

На події також відреагувало Міністерство внутрішніх справ. Міністр Ігор Клименко повідомив, що у зв’язку з викриттям військовослужбовців Нацгвардії на хабарях було розпочато службове розслідування. Командувач Нацгвардії додатково підтвердив, що всі фігуранти з числа військових відсторонені від посад на час перевірки.

Не залишилася осторонь і Луганська ОДА, яка після гучного викриття заявила про посилення контролю за використанням коштів, що громади області спрямовують на підтримку ЗСУ. Відтепер їхній рух відстежуватиме Рада оборони області, до складу якої увійдуть представники військових та правоохоронних органів.

Голова ОДА Олексій Харченко наголосив, що всі звернення від військових частин спочатку розглядатимуться на засіданні робочої групи «Прозорість і підзвітність» при адміністрації. Лише після цього остаточне рішення про виділення коштів ухвалюватиме Рада оборони області.

Запобіжні заходи та суд

Наразі НАБУ та САП оголосили підозри народному депутату, колишньому керівнику Луганської ОВА та Рубіжанської МВА, командиру військової частини Нацгвардії, а також власнику та директорці компанії-виробника безпілотників. Їм інкримінують привласнення чи розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди, вчинені у складі організованої групи (ч. 5 ст. 191 та ч. 4 ст. 368 ККУ), що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для всіх фігурантів. Народного депутата Олексія Кузнєцова взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 8 млн грн, хоча прокуратура наполягала на сумі 30 млн грн. У цей же день арешт на такий самий строк із правом застави у 10 млн грн призначили колишньому очільнику Луганської ОВА та Мукачівської РДА Сергію Гайдаю.

Суд також постановив узяти під варту фактичного власника компанії «Акоптерс» Владислава Марченка, визначивши заставу у 15 млн грн. Наступного дня запобіжний захід обрали й для директорки цієї ж фірми Євгенії Сидельникової — 60 діб арешту з альтернативою внесення застави у понад 2 млн грн. Того ж дня рішення суду отримав і командир військової частини Нацгвардії Василь Мишанський: арешт до 30 вересня 2025 року із заставою у 2 млн грн.

Останнім ВАКС обрав запобіжний захід для вже колишнього керівника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка — тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави понад 6 млн грн.

Таким чином, розміри застав, визначені судом, варіюються від 2 млн грн для військових до 15 млн грн для бізнесмена та 10 млн грн для колишнього керівника ОВА. Найвищу заставу вимагали для народного депутата, однак суд зменшив її більш ніж утричі.

Політичний підтекст

Скандал із закупівлею дронів і РЕБ розгорнувся на тлі політичних подій навколо НАБУ та САП. За кілька тижнів до гучних затримань парламент ухвалив закон, який фактично підпорядковував антикорупційні органи Генеральній прокуратурі, що викликало хвилю протестів громадськості та міжнародних партнерів. Після суспільного тиску незалежність НАБУ і САП була відновлена, і вже наступного дня після цього керівники відомств зустрілися з президентом Володимиром Зеленським.

Саме в день цієї зустрічі, 2 серпня, НАБУ та САП публічно заявили про викриття корупційної схеми на оборонних закупівлях, що збіглося з обшуками у фігурантів справи.

Цікаво, що НАБУ та САП підкреслюють, що проведення цієї операції стало можливим завдяки закону № 4560-IX, підписаному Президентом України, який усунув низку бар'єрів у роботі антикорупційних органів і сприяв стабільності їхньої діяльності у чутливих для держави розслідуваннях.

«Ця операція — приклад того, як інституційна підтримка і командна взаємодія на найвищому рівні сприяють реальним змінам. Дякуємо Президенту України за сприяння незалежній антикорупційній інфраструктурі», — зауважують антикорупційні органи.

Зі свого боку, адвокати Сергія Гайдая наголосили, що таке поєднання подій створило потужний інформаційний фон і виглядало як демонстративна відповідь на критику антикорупційної системи. На їхню думку, «показове» розслідування мало на меті підтвердити ефективність НАБУ і САП після відновлення їхніх повноважень, однак при цьому завдало непоправної шкоди репутації їхніх підзахисних, фактично оголосивши їх винними ще до рішення суду.

Цей контекст, переконані у захисті, свідчить не лише про високий суспільний резонанс справи, а й про політичний тиск, що може впливати на хід розслідування та судовий процес.

Скандал із закупівлею дронів та засобів РЕБ на Луганщині став не лише одним із найгучніших антикорупційних розслідувань воєнного часу, а й маркером ширшого політичного контексту. Стрімкість дій правоохоронців, публічні заяви антикорупційних органів та реакція влади відбувалися на тлі суспільної дискусії про незалежність НАБУ і САП, створюючи відчуття показової відповіді на критику антикорупційної системи.

Попри гучні затримання і судові рішення, питання доказової бази, презумпції невинуватості та потенційного політичного тиску залишаються відкритими. Чи стане ця справа справжнім підтвердженням ефективності антикорупційної інфраструктури, чи перетвориться на прецедент, де публічність випереджає правосуддя, покаже подальший перебіг розслідування та судового процесу.