Більше немає українських позицій, але ще лишаються наші бійці: що відбувається в Мирнограді та на напрямку

Окупацію чи контроль Мирнограда Силами оборони уже понад місяць ніхто не підтверджує. Ще наприкінці грудня 2025 року напрямок зник з оглядів експертів та військових оглядачів з поясненням, що Сили оборони більше не контролюють місто. Прилеглі території, на яких розташовувались українські підрозділи, були виснажені, позиції знищені або перетворені на попелище масованими авіаударами. Після точкових влучань у небі чатували до десяти дронів, які реагували на кожен рух. Якщо окупанти підозрювали, що бійці могли вижити — добивали ті ділянки скидами та FPV.

Січневі морози та частковий контроль неба допомогли росіянам оточити та зайти глибоко в тил наших позицій, після чого бійці СОУ лишилися в оточенні, з мінімальними шансами на ротації чи виведення. На сьогодні ситуація стабільна: про Мирноград мовчать вищі штаби, не визнаючи його окупованим. Але бійці на Покровсько-Мирноградському напрямку анонімно розповідають журналістам «Вчасно», що місто отримало такий статус ще до 2026 року.

«Останній виліт у Мирноград з сухпаями „коштував“ нам трьох дронів: один росіяни збили, інший заглушили, третій долетів і не повернувся. То було востаннє, коли ми чули й бачили позиції Сил оборони, які забезпечували продовольством. На той момент пролетіти й скинути щось було майже неможливо. Звісно, ніхто на поверхні не сидів, усі - під землею. Але посилки на той момент забирали саме наші, тобто було кому доставлять їх. Яка ситуація зараз — не готовий сказати, то був останній виліт перед тим, як ми були перекинуті на іншу ділянку напрямку. Але тримати там будь-що вже неможливо, окупанти фіксуються у повністю всіх районах Мирнограда. Тобто якщо там хтось лишився, то в повному оточенні», — пояснює боєць на псевдо «Малий».

Разом з тим ще місяць тому, 2 січня, в рамках інформаційної підтримки Сили оборони отримали наказ «продемонструвати присутність» у Мирнограді. Напередодні росіяни виставили триколори у кількох локаціях міста, тож Сили оборони були вимушені протидіяти цьому: кілька груп окупантів ліквідовані, однак частині вдалося показати свою присутність. Щоб спростувати повний контроль міста, Сили оборони діяли дзеркально. На операцію відправили кількох бійців, яким разом із провізією завчасно скинули й український прапор. На жаль, операція пішла не за планом, бійці загинули. Однак після цього російське командування, яке раніше оголосило про захоплення Мирнограда, було зняте й замінене. Проте після того згадки про місто повністю зникли зі зведень та коментарів українських штабів. Натомість анонімні джерела у війську повідомляли журналістам, що росіяни змогли завести в Мирноград логістичну артерію.

Слід зауважити, що на Покровському та останні місяці на Мирноградському напрямках працюють одні з кращих російських підрозділів безпілотних систем, які абсолютно не обмежені в кількості сил і засобів. Це стало однією з причин, чому Мирноград болісно оточений і контрольований окупантами, а логістика перебита ще задовго до того.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хлопці є, оборони немає. Вивести їх звідти неможливо»: ситуація на напрямку біля Мирнограда

Максим Бакулін — начальник відділення комунікацій 14-ї бригади НГУ «Червона Калина», у чиїй зоні відповідальності перебуває велика протяжність фронту на напрямку. За його словами, ще однією причиною, чому Мирноград опинився в тій ситуації, стали важкі урбаністичні умови. Сам Покровсько-Мирноградський напрямок має складну міську забудову з шахтами у кожному населеному пункті, багатоквартирними міцними будівлями та надійними підвалами, в яких ховалися окупанти під час штурмів та інфільтрації. Тут не потрібно викопувати позиції, слід просто ховатися в тому, що вже є. Чіткої лінії зіткнення немає давно. Ще кілька місяців тому було невідомо, хто може перебувати в тилу Сил оборони, і скільки там накопичилося «непомічених» окупантів. Тактика ворога лишалася незмінною — просочитися вглиб повз наші бойові порядки. На деяких позиціях велося спостереження без контакту, тож не кожного ворога, якого помічали бійці, вбивали — цим мали займатися артилеристи чи дронарі, які надалі відслідковували б їх переміщення до самого знищення.

«Головна позиція бригади — зберегти життя наших бійців. Тобто використати більше засобів ураження, але зберегти живу силу. Але через погодні умови, морози та складний урбан доводиться поступатись», — зауважує Максим Бакулін.

З безпекових переконань він не каже, є позиції наших бійців у місті, чи ні. Зважаючи, що окупанти мають виправдати нереальні втрати, з якими захоплювали Мирноград, це смертельно небезпечно для СОУ, які можуть там перебувати й зараз. Земля всіяна трупами окупантів, їхні втрати вже вимірюються бригадами.

«Росіяни мають на меті виснажувати наших бійців, відтягувати на себе їх увагу. Штурми постійні. За зведеннями Генштабу, кожного дня їх від 30 до 50 саме на Покровському напрямку. Якщо розділити 24 години на цю кількість, то годин в добі не вистачає. Що це означає на практиці? Що це вимушена „карусель дронів“, спостереження і полювання за кожним окупантом, який йде до наших позицій. Але треба розуміти, що тисяча дронів — це не тисяча знищених цілей, а тисяча спроб знищити ціль. Ця тактика рф буде працювати, бо скільки боєць може не спати за такого ритму?. Тим паче коли постійно холодно, мороз, а відігріватись майже немає можливості, щоб не демаскувати позицію. Тобто людина постійно сидить і слухає, не може відпочити навіть кілька годин. Немає ні нормального сну, ні нормальних умов. А кілл-зона тільки розширюється», — пояснює пресофіцер бригади «Червона Калина».

Зараз, як і упродовж останніх місяців, позиції Сил оборони — не якась конкретна траншея або бліндаж, а точка, де перебувають наші військовослужбовці. «Традиційні» виміри ЛБЗ на Покровському напрямку вже не діють. Єдине, що може допомогти втриматися за таких умов — це логістика, проте вона перебита.

«Зараз усе залежить від логістики, бо коли піхотинець заходить на позиції - має з собою мінімальну кількість води, їжі й БК, бо доводиться багато кілометрів йти пішки. Це все швидко закінчується, постійно треба поповнювати. Посилки треба доставляти на НРК та дронах. Буває, що ворог інфільтрується й проходить нам у тил. Позицію тоді вкрай важко забезпечувати, але це робиться. Кожен захід, який проводиться на лінії бойового зіткнення — це все детальне планування. Не просто дістатися до точки скиду, а сукупність заходів для доставки. Від цього залежить життя й успішність виконання завдань, поставлених цій позиції», — каже Максим Бакулін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Треба обирати, скільки хлопців загине: п’ятеро чи один»: що відбувається у Покровську в останньому неокупованому районі