У фактично загарбаному місті люди, які називають себе місцевими, вигадують нові байки для російських пропагандистів про «звірства» оборонців і «ліквідацію цивільних».
Фото з проросійських телеграм-каналів
Російські окупанти задля процвітання своєї пропаганди продовжують вигадувати нісенітниці про те, що відбувалося у Мирнограді. Останнім часом кількість відео з коментарями нібито місцевих мешканців почали з’являтися у російських телеграм-каналах.
Зокрема, в одному з відео жінка на ім`я Олена розповідає, що її знайомого нібито незаконно мобілізували до Сил оборони. Щоправда, для цього ТЦК «довелося» навіть вилучити дитину. Той евакуювався у Павлоград із сином, а дружина виїхала в Польщу.
«Сусіди розповідали, що чоловіка забрали ТЦК, а дитину віддали в дитбудинок. Так-так, якщо в чоловіка є діти, їх просто в дитбудинок відправляють, а його мобілізовують», — переконує жінка.
На цьому її версії про те, що відбувається з псевдознайомими людьми, не закінчуються. Наприклад, жінка засуджує волонтерів чи поліцейських, які евакуювали з-під обстрілів сім'ю з дитиною. Щоправда, додає до цього історію про те, як людей «ледь не застрелили». Хоча звідки вона могла знати, що відбувалося в родині, яку відразу ж нібито забрали, ще й без свідків — не пояснює.
«Вони до останнього ховали дівчинку в шафі. А потім раз — і прийшли, почали питати, де дитина (ред. — імовірно, волонтери або поліцейські „Білих янголів“). Ця сім'я казала, що ніякої дитини немає, але їм пригрозили, що якщо не зізнаються — їх розстріляють. Дитина злякалася й заплакала. І тоді їх усіх вивезли», — заявляє жінка, пригадуючи небачені події часу, коли окупанти цілодобово «рівняли» Мирноград ракетами та дронами.
Разом з тим Валентин, якого росіяни теж нібито вивезли з Мирнограда, розповідає про «звірства» оборонців. Зокрема, що вони нібито їздили на всі ДТП, які ставалися у ще неокупованому Мирнограді, аби «набрати безкоштовних машин для служби». Щоправда, навіщо їм розбиті автомобілі - теж не каже.
«На блокпосту викинуть чоловіків з машини, і їх забирають ТЦК, а машини — бійці ЗСУ. Хлопці викликали евакуацію, коли виїжджали, бо сильно бомбили. То їх вивезли на блокпост — і все, десь там… Ловили скрізь: і на базарі, то чоловіки через паркани тікали, і взагалі… Всі сиділи по хатах, бо застрелять — і все. Виходили тільки жінки, але ми боялися, аби і їх не зачепили… Але взагалі всі сиділи по хатах, ніхто ні за кого нічого не знав. Не знали, хто і де, бо сиділи по хатах», — наголошує мешканець Мирнограда.
Чоловік загалом радіє окупантам через те, що вони «почали вітатися з ним». Саме це, на його думку, одна з найважливіших змін, відколи загарбники зайшли в місто.
«Вони нам допомагали, всім ділилися. Усім, що було. Навіть тим, хто палив, сигарети давали. Навіть віталися! Це було дивно. Усі йдуть і вітаються з нами. З ними навіть українською не треба розмовляти! Бо ті до мене говорять, а я їх не розумію. Хто його знає, що він взагалі хоче. А руського я розумію, бо це свої. Їм дають продовольство — вони діляться», — радіє Валентин.
Богдан, ще один мешканець Мирнограда, «експертним» цивільним оком переконує пропаганду, що бійці ЗСУ цілеспрямовано вбивали місцевих дронами. Щоправда, яким чином він зрозумів, що то були саме українські дрони, не каже. Проте запевняє, що було саме так.
«ЗСУ цілеспрямовано вбивали дронами мирних жителів Димитрова, які приходили набирати воду у свердловині та джерелі. Хлопчика вбило, з яким у мене День народження в один і той самий день. Він води набрав — і дрон просто туди, в людей. Це ж зрозуміло, що спеціально», — на камеру розповідає чоловік.
Олена, яка раніше розповідала про подробиці небаченої ситуації, додає: для неї було найстрашніше після дронових ударів — те, що слідом на тіла людей «налітали» голодні собаки і їли їх.
Олександр, який евакуювався з Мирнограда в Ясинувату, розповідає пропагандистам, що під обстрілами сім місяців допомагав родині з трьома дітьми вижити. У тих було немовля, яке вони ховали від евакуації, тому спершу ховалися через це. А потім, коли окупанти почали вбивати все і всіх, хто лише рухався на вулицю, просто боялися загинути. Тому він ходив по воду та продукти для них, по речі, паливо та матраси. Каже, завдяки цьому під бомбардуваннями вдалося створити «благополучні» умови для дітей.
Попри все вищеперераховане, ніхто з мирноградців (чи людей, які ними називаються) не сказали, через кого їм довелося евакуюватися з рідного міста, бачити трупи сусідів просто неба чи сидіти у підвалах, ховаючись від бомбардувань. Для російської пропаганди, яка не лише збирає, а й множить ці байки про «знущання і приниження», це свідчення про вдячність за їх «звільнення». Проте кожен сантиметр землі, яку вони окупували, вимірюється людською кров`ю тих, хто не пережив такого звірячого й жорстокого «порятунку».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!