Майже 25 млн на підрядах: лише через 9 років на Донеччині викрили змову будівельних компаній

У 2017−2018 роках дві будівельні компанії мали змагатися за ремонт пологового будинку, лікарні й дитячого центру, прокладання водогонів та відновлення сільського закладу культури у Донецькій області. Натомість готували тендерні пропозиції узгоджено: користувалися однією IP-адресою, подавали документи з однаковими слідами сканування, а одна з них використала файли банківської гарантії іншої.

Такого висновку дійшло Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Йдеться про «Лисичанську інженерно-будівельну компанію», яка нині називається «Київською інженерно-будівельною компанією», та «Укравтоміст».

За спотворення результатів восьми закупівель 2017−2018 років підприємства отримали по 360 тисяч грн штрафу — загалом 720 тисяч. Відповідне рішення відділення ухвалило 24 вересня 2026 року.

Редакція «Вчасно» з’ясувала, як компанії створювали видимість конкуренції, кому дісталися бюджетні підряди, та що сталося з об'єктами, за які вони нібито змагалися.

Вісім тендерів — майже 25 мільйонів у трьох договорах

Замовниками робіт були Департамент капітального будівництва Донецької області та комунальне управління капітального будівництва Дружківської міськради. Вісім закупівель охоплювали шість об'єктів.

У Краматорську планували санацію міської лікарні № 3 майже за 9 млн грн, у Костянтинівці — термомодернізацію пологового будинку Центральної районної лікарні за очікувані 5,61 млн грн.

Ще два замовлення мали забезпечити села водою: у Стародубівці передбачали чотири кілометри водопровідної мережі за 7,43 млн грн, у Дем’янівці — семикілометровий водовід технічної води за 10,86 млн грн.

На ремонт Центру позашкільної роботи у Краматорську закладали 10,9 млн грн. Найдорожчим із шести проєктів було оновлення центру культури і дозвілля в Олександро-Калиновому — 14,59 млн грн.

Сукупна очікувана вартість восьми процедур зі справи АМКУ становила 76,67 млн грн із ПДВ. Втім, це не сума витрачених грошей: частину закупівель скасували, а водогони виставляли на торги повторно.

Перші спроби замовити роботи в лікарні, пологовому будинку та на обох водогонах завершилися відхиленням усіх пропозицій. У жовтні 2017 року департамент повторно оголосив закупівлі водогонів. На них знову прийшли Лисичанська інженерно-будівельна компанія — ЛІБК, та «Укравтоміст».

Обидва договори отримала ЛІБК: 9,56 млн грн за водовід у Дем’янівці та 6,25 млн грн за мережу у Стародубівці. Згодом із нею уклали й договір на ремонт позашкільного центру за 9,14 млн грн. Початкова вартість трьох контрактів разом становила 24,96 млн грн із ПДВ.

«Укравтоміст» жодного договору у восьми процедурах не отримав. За висновком АМКУ, його участь мала

Змову видали файли, спільна IP-адреса та цятки на сканах

У перших шести закупівлях «Укравтоміст» завантажував документи щодо банківських гарантій в архівах, захищених паролем. Замовники не могли прочитати їх без пароля, але антимонопольники порівняли технічні характеристики файлів.

І знайшли збіги: розміри файлів у байтах та контрольні коди CRC32 були такими самими, як у документів гарантії, поданої ЛІБК на перший тендер. За висновком відділення, «Укравтоміст» використав документи свого конкурента одразу в шести процедурах.

У двох наступних закупівлях підприємство також не надало необхідних банківських гарантій. Тобто раз за разом виходило на торги з пропозиціями, які не відповідали обов’язковій умові участі.

Інші сліди також вели до ЛІБК. Компанії подавали пропозиції та брали участь в аукціонах з однієї IP-адреси, виділеної Лисичанській компанії.

На сканах документів повторювалися крапки, цятки й темні смуги однакового розміру та розташування. Збігалися властивості електронних файлів, схожим було й оформлення довідок.

При цьому підприємства співпрацювали поза закупівлями. ЛІБК надала антимонопольникам п’ять договорів субпідряду з «Укравтомістом» та договір поставки. Вони охоплювали, зокрема, період проведення спірних торгів.

Саме сукупність цих обставин стала підставою для висновку про змову. ЛІБК та «Укравтоміст» подавали окремі пропозиції, однак, за висновком відділення, готували їх узгоджено.

У відповіді 2021 року ЛІБК заперечувала обмін інформацією між підприємствами. Водночас не виключала, що її працівники могли робити це без відома керівництва.

Та сама пара вже потрапляла у справу про змову

Це не перше рішення антимонопольників щодо спільної участі «Лисичанської інженерно-будівельної компанії» (ЛІБК) та «Укравтомісту» в закупівлях.

У листопаді 2019 року АМКУ встановив змову цих підприємств і «Статус Енерджи» на закупівлі ремонтно-відновлювальних робіт шахтного копра — споруди над стволом шахти імені Мельникова. Замовником було «Лисичанськвугілля», очікувана вартість робіт становила 20,3 млн грн.

У тій справі також фігурувала спільна IP-адреса, закріплена за ЛІБК. Документи учасників завантажували в один день із невеликою різницею в часі.

Лисичанську компанію оголосили переможцем із пропозицією 19,643 млн грн, проте згодом закупівлю скасували. Це не завадило встановити порушення: кожного з трьох учасників оштрафували на 68 тисяч гривень.

Тепер та сама пара підприємств отримала нові штрафи — за імітацію конкуренції вже на ремонтах і будівництві об'єктів Донеччини.

Підрядник № 1: Лисичанська компанія стала «Київською»

Поки антимонопольники досліджували закупівлі, компанія, яка отримала три підряди, встигла змінити назву, адресу, власників і керівництво.

Створене у 2012 році підприємство переїхало з Луганщини до столиці, а у квітні 2025-го «Лисичанська інженерно-будівельна компанія» стала «Київською». Код ЄДРПОУ залишився незмінним — це та сама юридична особа, яка подавалася на торги у 2017−2018 роках. Саме на неї АМКУ наклав штраф у 360 тисяч гривень.

До переїзду й перейменування керівники компанії пробували свої сили в місцевій політиці. У 2020 році до Сєвєродонецької районної ради від «Слуги народу» балотувалися троє представників ЛІБК: заступник директора Костянтин Жалдаков, директор Костянтин Голуб та головна бухгалтерка Олена Кісуріна. У територіальному списку партії в окрузі № 4 вони посідали перше, третє та п’яте місця відповідно.

Співпраця підприємства з Департаментом капітального будівництва Донецької ОДА не обмежилася трьома контрактами зі справи про змову. За даними YouControl, між ними укладено 11 договорів на понад 104 млн грн. Це загальна вартість угод, а не сума підтверджених виплат.

Серед наступних замовлень — продовження ремонту того самого Центру позашкільної роботи у Краматорську. У 2022 році ЛІБК отримала ще один договір на 3,56 млн грн для завершення першого пускового комплексу. Отже, об'єкт, на початковому тендері якого антимонопольники встановили змову, приносив компанії нові замовлення й через кілька років.

Підприємство продовжує працювати. За даними Опендатабота, у 2025 році його дохід становив 3,61 млн грн.

Учасник № 2: «Укравтоміст» із бюджетними замовленнями на Луганщині

«Укравтоміст» зареєстрували у 2009 році. Підприємство також походить із Луганщини: раніше мало адресу в Сєвєродонецьку, згодом перереєструвалося у Дніпрі. За даними Опендатабота, його одноосібний власник і керівник — Олександр Алемасов.

У восьми закупівлях зі справи АМКУ компанія залишилася без контрактів. Однак мала інші бюджетні замовлення: за даними YouControl, у 2017 році уклала договори на понад 30 млн грн, переважно з органами влади та установами Луганщини.

Один із договорів того року згодом обернувся судовим спором. «Укравтоміст» поставив Південно-Західній залізниці запасні частини для електровозів за 3,52 млн грн із ПДВ.

Залізниця прийняла товар і повністю розрахувалася. Проте постачальник не зареєстрував податкову накладну, через що покупець втратив право на податковий кредит — можливість зменшити податкові зобов’язання на суму сплаченого ПДВ.

Що сталося з об'єктами за роки до штрафів

Між закупівлями та рішенням АМКУ минуло вісім-дев'ять років. За цей час частину об'єктів відремонтували інші компанії, щодо частини укладали додаткові договори. А краматорський дитячий центр, ремонт якого розтягнувся на роки, згодом зазнав російських ударів.

Пологовий будинок у Костянтинівці. Після скасованих торгів утеплення виконувало інше підприємство — «ОКВІН-5». За обласним звітом на початок 2019 року, вартість його підрядного контракту становила 11,5 млн грн. Ця сума не охоплює пізніших замовлень і не є остаточними витратами на ремонт.

Після завершення робіт будівлю не одразу прийняли в експлуатацію. У вересні 2021 року перевірка виявила відступи від проєкту, зокрема недоліки доступності. Замість передбаченого класу енергоефективності C будівля мала клас D. Сертифікат прийняття в експлуатацію видали лише у січні 2022 року — більш ніж через рік після зазначеного в реєстрі завершення робіт.

Водогони у Стародубівці та Дем’янівці. За двома будівельними договорами на кожен об'єкт ЛІБК фактично законтрактували 7,10 млн та 10,36 млн грн із ПДВ відповідно.

Цікаво, що у проєкті регіональної програми водопостачання обидва проєкти зазначені як реалізовані у 2019 році. Водночас 17 квітня 2020-го Департамент капітального будівництва Донецької ОДА оголосив закупівлі з назвою «продовження робіт» на обох об'єктах. Отже, згадка про реалізацію проєктів у програмному документі не стала кінцем їхньої закупівельної історії.

За первісними контрактами ЛІБК ймовірно отримала 5,13 млн грн у Стародубівці та 7,41 млн грн у Дем’янівці. За продовження робіт — ще 1,97 млн та 2,95 млн грн.

Центр позашкільної роботи у Краматорську. Ремонт дитячого закладу розтягнувся на чотири договори та повторні коригування проєкту. За трьома ранніми контрактами з ЛІБК та «РСП Дніпро» у документах зазначені виплати на 17,38 млн грн із ПДВ.

Ще 3,56 млн грн законтрактували з ЛІБК у 2022 році. Відомостей про оплату на сторінці цього договору немає, тому повна сума витрат на ремонт залишається невстановленою.

У вересні 2026 року будівля зазнала серйозних руйнувань від двох російських ударів КАБами. Постраждало й приміщення гуртка зоологів. Ігуану, шиншил і папуг, які вижили, евакуювали на Полтавщину.

Центр культури в Олександро-Калиновому. Після скасування торгів ремонт отримало ПП «Домрембуд-3». З ним уклали основний договір на 12,59 млн грн та додатковий на 1,97 млн грн.

Початкова загальна вартість двох контрактів становила 14,56 млн грн із ПДВ; остаточні виплати в наведених даних не встановлені. У закладі оновили дах, внутрішні приміщення та глядацьку залу, яка роками не працювала через аварійний стан.

Лікарня № 3 у Краматорську. Після скасованої закупівлі тут замовляли реконструкцію травматологічного корпусу та ремонт покриття навколо нього. За трьома договорами «Моноліт-Центру» та «РСП Дніпро» сплатили загалом 6,59 млн грн із ПДВ.

Однак ці роботи були окремими проєктами, тому їх не можна прирівнювати до санації, яка фігурує у справі АМКУ. Тендер на термомодернізацію корпусу у 2022 році скасували, а у 2024-му санація лікарні знову з’явилася серед обласних планів.

Штрафи через вісім-дев'ять років

Ця історія показує, як видимість конкуренції може супроводжувати цілу серію бюджетних закупівель. «Укравтоміст» вісім разів виходив на торги без належних банківських гарантій, а на повторних закупівлях водогонів знову змагався з тією самою ЛІБК. За висновком антимонопольників, за двома окремими пропозиціями стояла узгоджена підготовка. Три договори майже на 25 млн грн отримала Лисичанська компанія.

На цьому її співпраця із замовником не завершилася. На водогони та краматорський дитячий центр укладали наступні договори, зокрема з тією самою ЛІБК. Загалом підприємство мало 11 угод із Департаментом капітального будівництва Донеччини на понад 104 млн грн. Змову встановлено лише щодо закупівель, розглянутих АМКУ, однак наступні контракти показують: після спірних торгів компанія залишалася серед виконавців обласних замовлень.

Рішення щодо восьми закупівель з’явилося через вісім-дев'ять років. За цей час компанія змінила назву, власників і місце реєстрації, а ремонти пройшли через додаткові роботи, коригування та нові контракти. Частину об'єктів завершували інші підрядники. Дитячий центр у Краматорську, який ремонтували роками, у вересні 2026-го зазнав російських ударів — ще до того, як антимонопольники ухвалили рішення про змову на його початковому тендері.

Тепер двом підприємствам призначено 720 тисяч гривень штрафу. Порівняння цієї суми з майже 25 мільйонами у трьох контрактах не визначає ні прибутку підрядника, ні збитків бюджету. Воно підкреслює інше: відповідальність настала через роки після розподілу замовлень. Для громад чесне змагання було потрібне тоді, коли обирали, кому доручити лікарні, водогони та дитячі заклади. Встановлена у 2026 році змова вже не дозволить переграти той вибір.