Мільйони без логіки: як на прифронтовій Донеччині відновлюють ліси, що ризикують згоріти знову

Редакція «Вчасно» з’ясовувала, як саме держава відновлює ліси Донецької області під час війни — і чи є в цьому бодай якась довгострокова логіка. Відповіді на інформаційні запити показали суперечливу картину: втрати рахують у мільярдах, кошти на роботи знаходять, але цілісного плану, який пояснював би, де, навіщо і з урахуванням яких воєнних ризиків відновлюють ліси, у держави немає.

Збитки лісам — понад 4,3 млрд гривень

У відповідь на запит журналістів «Вчасно» у Південно-східному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України повідомили, що станом на лютий 2026 року шкода, завдана лісам Донецької області, перевищує 4,32 млрд гривень.

У ДП «Ліси України» наголошують, що бойові дії лише посилили тенденції, які почалися ще після початку російської агресії у 2014 році.

«Понад 11 років триває російська агресія на Донбасі, а під час повномасштабного вторгнення ситуація значно загострилася. На нових захоплених територіях окупанти почали масово вирубувати ліси та вивозити деревину», — пояснюють у підприємстві.

За офіційними даними, 133 тис. га лісового фонду Донецької області зазнали впливу війни. Із них 87,4 тис. га перебувають під тимчасовою окупацією. Ще 50,8 тис. га лісу потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Фактично йдеться майже про всю територію Лиманського та Слов’янського лісгоспів, де після деокупації значні площі потребують обстеження та розмінування.

Інша оцінка — трильйони гривень збитків природі

Водночас інші державні органи називають значно більші суми втрат. За даними Державної екологічної інспекції у Донецькій області, з початку повномасштабного вторгнення вже розраховано понад 2,5 трлн грн збитків, завданих природно-заповідному фонду регіону.

Окремо інспекція оцінювала втрати Національного природного парку «Святі гори», який зазнав масштабних пожеж у 2023−2024 роках через бойові дії. За результатами роботи спеціальної комісії встановлено, що лише цьому природному парку завдано збитків на 1 трлн 286 млрд грн. Із них 410 млрд грн — втрати від знищення лісових ресурсів, а 876 млрд грн — шкода через забруднення атмосферного повітря внаслідок масштабних пожеж.

Загалом же, за оцінкою інспекції, сукупні збитки природним комплексам НПП «Святі гори» перевищили 2 трлн грн.

Різниця між оцінками пояснюється різною методикою підрахунків. Державне агентство лісових ресурсів переважно враховує прямі втрати лісового господарства — знищену деревину, пошкоджені насадження та інфраструктуру. Натомість Державна екологічна інспекція застосовує ширший підхід і оцінює повний комплекс екологічних втрат: руйнування екосистем, шкоду біорізноманіттю, забруднення повітря та втрату природоохоронних територій.

Через це суми можуть відрізнятися в сотні разів, однак обидві оцінки свідчать про одне: масштаб руйнування природних ресурсів Донеччини внаслідок війни є безпрецедентним.

Пожежі, незаконні рубки та мінування: що знищує ліси Донеччини

Найбільших втрат лісове господарство Донеччини зазнає через пожежі, які виникають після обстрілів.

Наприклад, у вересні 2024 року внаслідок обстрілу Лимана виникла масштабна пожежа у лісових масивах Лиманського лісгоспу. Через сильний вітер вогонь швидко поширився вглиб лісу. Полум’я охопило близько 800 га Краснолиманського та Дробишівського лісництв, а ліквідація пожежі тривала кілька діб.

До гасіння залучили близько 70 рятувальників і працівників лісової охорони, десятки одиниць техніки, пожежні модулі, автомобілі для підвозу води та безпілотники для моніторингу ситуації. Роботу ускладнювали не лише сильний вітер і масштаби займання, а й постійні обстріли. Під час гасіння вогню на ворожій протитанковій міні підірвався тракторист Лиманського лісгоспу. Чоловік отримав множинні вибухові поранення та опіки.

Водночас Державне агентство лісових ресурсів повідомляє, що з початку повномасштабної війни на Донеччині зафіксовано 317 лісових пожеж, які охопили 5246 га лісу. Частина з них — так звані верхові пожежі, коли полум’я переходить у крони дерев і практично повністю знищує насадження.

Сукупні втрати від пожеж оцінюються у 4,196 млрд грн, з яких 4,194 млрд грн — прямі збитки, а 2,24 млн грн — побічні втрати. Саме пожежі становлять основну частину шкоди лісовому фонду області. Втім пожежі — не єдина проблема. Поряд із ними фіксують і випадки незаконних рубок.

За офіційними даними, задокументовано 27 випадків незаконного вирубування або пошкодження дерев, внаслідок яких було знищено або пошкоджено 2432,5 куб. м деревини. Розмір шкоди оцінюється у 124,3 млн грн.

Окремою масштабною проблемою залишається мінна небезпека. За даними профільних органів, з початку повномасштабного вторгнення на землях лісогосподарського призначення Донеччини вдалося розмінувати 1750,4 га території.

Втім значна частина лісових масивів, особливо поблизу лінії фронту та на деокупованих територіях, досі залишається небезпечною. У таких умовах навіть проведення звичайних лісогосподарських робіт часто є неможливим — не кажучи вже про масштабне відновлення лісів.

Лісгоспи на межі виживання

До початку війни на Донеччині діяла розгалужена система лісового господарства: в області працювали десять державних лісгоспів, які займалися не лише заготівлею деревини, а й підтримкою екологічного балансу у степовому регіоні.

Однак після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення, ця система почала стрімко руйнуватися. Через окупацію Україна втратила контроль над шістьма лісгоспами. Частина підприємств опинилася на захоплених територіях, інші зупинили роботу через бойові дії та руйнування інфраструктури.

Ще у 2024 році тодішній керівник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко зазначав, що на підконтрольній Україні території фактично продовжують працювати лише три лісгоспи — Лиманський, Слов’янський і Великоанадольський. При цьому Лиманський і Слов’янський лісгоспи значно постраждали від обстрілів: були зафіксовані людські втрати та руйнування майна.

Частина лісництв узагалі перестала функціонувати: Покровський лісгосп припинив діяльність, а Часів-Ярське та Ямпільське лісництва опинилися у зоні активних бойових дій.

У 2025 році в інтерв'ю журналістам колишній директор ДП «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько розповідав, що війна боляче вдарила по кадровому потенціалу галузі. Якщо до повномасштабного вторгнення у Лиманському лісгоспі працювало близько 90 людей, то після окупації та бойових дій залишилося приблизно 30. Безпосередньо в Лимані, за його словами, нині працює лише близько 15 працівників, які обслуговують лісові ділянки.

Подібна ситуація склалася й у Великоанадольському лісгоспі: із 72 співробітників після окупації частини територій залишилося близько десяти, а в державній лісовій охороні фактично працюють лише кілька людей. Попри те, що ці оцінки були озвучені торік,

Паралельно галузь пережила ще одну трансформацію — реформу системи управління лісами. У 2022 році Кабінет Міністрів створив державне підприємство «Ліси України», яке об'єднало більшість державних лісгоспів країни. У межах цієї реорганізації Лиманський, Слов’янський та Великоанадольський лісгоспи припинили існування як окремі підприємства й були включені до структури Донецького надлісництва філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Попри війну, ліси все ж висаджують

Попри постійні обстріли, пожежі та мінну небезпеку, роботи з відновлення лісів на Донеччині все ж тривають. За даними державної ініціативи «Зелена країна», у 2023−2025 роках в області створили нові лісові культури на площі 179,8 га. Наскільки це було логічно, враховуючи, що війна не завершена, а лінія фронт рухається у глиб Донецької області?

Одним із перших після деокупації до відновлення лісів повернувся Лиманський лісгосп. Однак перед початком робіт території довелося обстежувати та розміновувати. На початку березня 2023 року сапери ЗСУ разом із підрозділами ДСНС та лісовою охороною очищали ліси навколо Лимана від вибухонебезпечних предметів. Під час робіт знешкодили, зокрема, протитанкові міни, бойову частину ракети від РСЗВ «Смерч» та міну-розтяжку.

Лише після цього лісівники змогли повернутися до своєї роботи та висадити 9 тис. сіянців сосни на 3 га розмінованих ділянок. Згодом посадки продовжили: ще 11,8 тис. сіянців на площі 3,8 га та близько 16 тис. саджанців на 6 га.

Відновлювальні роботи проводили і в інших господарствах області. Так, Слов’янський лісгосп навіть попри бойові дії готувався до весняної посадки лісу у 2024 році. У Маяцькому лісництві планували створити нові насадження сосни на площі 4,4 га та закласти шкілку сосни кримської на 1 га.

У березні 2025 року Лиманський лісгосп повідомив про завершення чергової кампанії з відновлення лісу. Перед початком робіт ділянки знову обстежували та очищували від вибухонебезпечних предметів. У результаті на території Краснолиманського лісництва висадили 74 га нового лісу, використавши понад 70 тис. сіянців сосни із закритою кореневою системою.

Відновлювальні роботи проводили і на території Національного природного парку «Святі гори», який зазнав масштабних руйнувань через пожежі та обстріли. Навесні 2024 року працівники парку висадили 4 тис. сіянців сосни на ділянках поблизу лінії фронту, де під час робіт було чутно звуки бойових дій.

У парку також експериментують зі змішаними посадками хвойних і листяних порід. На розмінованій території Теплінського природоохоронного відділення науковці заклали дослідну ділянку з сосною та дубом, щоб перевірити їхню стійкість до кліматичних змін та наслідків пожеж.

На тлі загального масштабу втрат ці цифри не виглядають великими. Але саме в цьому і полягає головний контраст: ліси на Донеччині одночасно горять і продовжують висаджувати.

Хто отримує підряди і скільки витрачають на роботи в лісах

Попри війну, мінування територій і постійні обстріли, у лісах Донеччини продовжують проводити різні господарські роботи — від лісопатологічних обстежень до санітарних рубок і заготівлі деревини.

Аналіз закупівель у Prozorro лише ДП «Слов'янське лісове господарство» з початку повномасштабного вторгнення показує, що на різні лісогосподарські роботи було спрямовано понад 8,1 млн грн бюджетних коштів.

Найбільші контракти на лісозаготівлю отримав ФОП Дмитро Садовий, який фігурує у кількох найбільших закупівлях і загалом уклав контрактів зі Слов’янським лісгоспом на понад 5 млн грн.

Паралельно у закупівлях регулярно з’являються й інші підрядники. Зокрема, ФОП Сидич зі Слов’янська отримував низку менших контрактів — переважно на суми від кількох десятків до кількох сотень тисяч гривень. Загалом підприємець заробив на контрактах зі Слов’янським лісгоспом понад 1,7 млн грн.

Окремим напрямом витрат є лісопатологічні обстеження — експертні дослідження стану насаджень, на підставі яких визначають необхідність проведення рубок або інших санітарних заходів. Майже всі такі роботи виконує державне спеціалізоване підприємство «Харківлісозахист».

Також закуповують посадковий матеріал для відновлення лісів — насіння та сіянці дерев. Однак у структурі витрат ці закупівлі значно менші. Загалом такі закупівлі становлять понад 1 млн грн, а разом із лісозаготівельними роботами витрати з початку повномасштабної війни перевищили 9 млн грн.

Закупівлі на роботи у лісах проводило і Лиманське лісове господарство. Більшість коштів тут також спрямовували на лісозаготівельні роботи. Значну частину контрактів отримав ФОП Ігор Трехлєб, який фігурує у кількох великих закупівлях.

Зареєстрований у Луганській області підприємець співпрацює переважно саме з Лиманським лісгоспом. За цей час він встиг отримати від підприємства контрактів на понад 33 млн грн за даними системи opendatabot.

Загалом лише лісозаготівельні роботи у Лиманському лісгоспі потягнули понад 15,5 млн грн, ще понад 328 тис. грн витратили на закупівлю сіянців, насіння та лісопатологічні дослідження.

Роботи у лісах замовляють і природоохоронні установи. Зокрема, Національний природний парк «Святі гори», який зазнав масштабних руйнувань через пожежі та обстріли, у 2024−2025 роках уклав договори на різні лісогосподарські роботи на суму понад 2,3 млн грн.

Найбільший контракт — на 880 тис. грн — отримало приватне підприємство «ВП «Лісозаготівельник», що належить Ігорю Трехлєбу.

Ця компанія також укладала договори з КП «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруд на них» Краматорської міської ради, отримавши від комунальників контрактів на понад 2 млн грн.

Окремі закупівлі були пов’язані з ліквідацією наслідків пожеж, спричинених обстрілами. Наприклад, один із контрактів на вибірково-санітарні рубки після пожежі на суму майже 100 тис. грн знову отримав Ігор Трехлєб.

Крім того, парк замовляв експертні обстеження лісів, які виконували державні спеціалізовані установи — «Харківлісозахист» та Харківська державна лісовпорядна експедиція.

Варто зазначити, що більшість перелічених закупівель проводили до середини 2025 року, коли окремі лісгоспи були реорганізовані та включені до структури ДП «Ліси України». Після цього тендери почала організовувати новостворена філія «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Зокрема, у листопаді 2025 року через систему Prozorro уклали договір на 454 тис. грн на лісозаготівельні послуги у Краснопільському та Маяцькому лісництвах. При цьому філія проводить значно більше закупівель, однак вони охоплюють не лише ліси Донеччини, а й інші регіони, що входять до її структури.

Загалом аналіз закупівель показує, що лише окремі державні лісогосподарські підприємства та пов’язані з ними установи витратили на роботи у лісах Донеччини щонайменше 28 млн грн. Йдеться про лісозаготівлю, санітарні рубки, обстеження та частково — відновлення насаджень. Водночас ця сума є орієнтовною і, ймовірно, заниженою, адже не всі закупівлі можуть відображатися в системі Prozorro або деталізуватися за напрямами. При цьому значна частина коштів зосереджується у вузького кола підрядників

Кримінальні справи: незаконні рубки у державному лісгоспі

Проблеми лісового господарства Донеччини пов’язані не лише з наслідками війни. У галузі фіксують і кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконними рубками та зловживанням службовим становищем.

Так, прокурори Донецької обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно шести колишніх посадовців ДП «Слов'янське лісове господарство». Їх обвинувачують у незаконній порубці дерев, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, перевищенні службових повноважень та службовому підробленні. Колишній виконувачці обов’язків директора підприємства також інкримінують розтрату майна.

За даними слідства, у 2024 році тимчасово виконуюча обов’язки директора організувала схему незаконної вирубки лісу з метою отримання прибутку. До протиправної діяльності вона залучила чотирьох лісників підпорядкованих лісництв та провідного інженера з охорони і захисту лісу.

Крім того, посадовці, за версією слідства, домовилися з начальницею відділу державного спеціалізованого лісозахисного підприємства. За її сприяння без фактичного виїзду на місця було формально проведено лісопатологічні обстеження майже 791 га насаджень у кількох лісництвах, зокрема Маяцькому та Краматорському.

Попри відсутність реального обстеження, лісгосп перерахував підряднику 240 тис. грн бюджетних коштів за виконані роботи.

Слідство встановило, що фігуранти справи підробили акти та внесли неправдиві відомості про ураження дерев хворобами. На підставі цих документів були оформлені лісорубні квитки, що дало змогу здійснити незаконну порубку лісу на площі близько 50 га.

За оцінками правоохоронців, збитки, завдані державі, становлять майже 14,7 млн гривень.

Висаджують без стратегії: держава витрачає кошти, але не знає, що буде далі

На цьому тлі особливо гостро постає інше питання: чи існує взагалі зрозумілий план, навіщо, де і в яких умовах відновлювати ліси Донеччини?

Журналісти «Вчасно» звернулися до Донецької обласної військової адміністрації із запитом про програми відновлення лісів, оцінку ризиків висадки нових насаджень, обсяги бюджетних коштів, спрямованих на ці роботи, а також про закупівлю саджанців. Однак в ОВА відповіли, що не є розпорядником цієї інформації та перенаправили запит до Південно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Там підтвердили ще більш показову річ: після 24 лютого 2022 року програми відновлення лісів не затверджувалися, оцінку ризиків доцільності лісовідновлення не проводили, а інформації про бюджетні витрати на ці роботи немає.

Тобто в ситуації, коли ліси Донеччини горять, залишаються замінованими, втрачаються через бойові дії та незаконні рубки, держава все одно витрачає кошти на окремі роботи, закупівлі й висадку дерев, але не може показати цілісної стратегії, пояснити пріоритети чи навіть надати повну картину витрат. Фактично йдеться про парадоксальну ситуацію: гроші на роботи знаходять, підряди укладають, саджанці висаджують, але відповіді на базові питання — де саме, у яких обсягах, з якою метою і з урахуванням яких воєнних ризиків це робиться — немає.

А це означає, що відновлення лісів на Донеччині сьогодні виглядає не як продумана державна політика, а як набір розрізнених дій. І поки чиновники не можуть пояснити, якою бачать долю цих лісів у прифронтовому регіоні, де лінія бойових дій постійно зміщується, питання «для кого і для чого їх відновлюють саме зараз» залишається відкритим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відновлення лиманських лісів поряд з фронтом: гостра потреба чи марнотратство?