Росіяни у Дружківці підірвали будинок, в якому жили маленькі діти: що чекає на сім'ї у кілл-зонах Донеччини, і яка відповідальність батьків за убитих дітей

Дитячий майданчик у центрі Краматорська неочікувано «гудить»: зграйка дітей грає у баскетбол і хвацько перехоплює м’яч одне в одного, поки на фоні мобільні ППО намагаються збити дрон. Судячи зі звуку, той все ж долітає до центру міста і детонує, впавши у спальному районі. Підліткова гра не переривається: троє хлопців і дівчинка запекло намагаються закинути м’яч у металевий кошик. Цю мить дитинства та прифронтової розваги за кілька секунд перериває звук «швидкої», яка мчить на місце того прильоту — росіяни поранили чергового краматорця.

За період літніх канікул (які майже невідчутні для дітей із Донеччини, оскільки вони навчаються дистанційно) у Краматорську загинув 14-річний підліток, поранений 11-річний хлопець. У Новодонецькому ще двоє дітей постраждали, коли окупанти обстріляли селище. У сусідньому Слов’янську поранені 9-річний хлопчик та 13-річна дівчина. Усі перебували в районі, де не оголошували обов’язкову евакуацію неповнолітніх. Однак ці території давно стали частиною кілл-зони, в якій окупанти полюють на все живе.

У п’яти населених пунктах Донецької області, де триває примусова евакуація сімей із дітьми, досі залишаються 270 дітей. Найбільше неповнолітніх перебуває в окремих районах Слов’янська, тоді як упродовж останнього тижня з області у примусовий спосіб евакуювали 67 дітей із 59 родин, а у червні загалом вивезли 357 дітей із 230 сімей. Мета волонтерів та евакуаційного підрозділу «Білі янголи» — вивезти з-під обстрілів усіх дітей, оскільки дитинство в таких умовах приречене.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Донеччині 235 дітей залишаються у зоні примусової евакуації, двоє — у зоні активних боїв

Однак деякі родини досі переховується у підвалах чи уламках минулого життя, де знайти дітей під обстрілами практично неможливо. Поліцейські проводять евакуації під дроновими обстрілами навіть з околиць Слов’янська, тож шукати людей від хати до хати, як два роки тому, практично неможливо. «Білі янголи» це роблять, але тепер ризик смертельний. У районі, де окупанти фіксують бодай якісь пересування (зокрема, і дітей) починається дронове сафарі. Окупанти прицільно б’ють по місцях, де можуть ховатися родини із дітьми. Зокрема, у Дружківці офіційно немає неповнолітніх — волонтери та евакуаційні екіпажі поліції вивезли їх ще навесні. Проте волонтери підозрюють, що частина сімей повернеться у зону ураження, як це свого часу відбувалося у Костянтинівці, Покровську та Торецьку.

«На околиці Дружківки ще місяці два тому жила сім'я з двома маленькими дітьми. Старша дівчинка й хлопчик, обом до десяти років. На кількох вулицях вони жили самі, сусіди всі повиїжджали. Ми теж їх вмовляли евакуюватися, але вони відмовлялися. Машини у них не було, по продукти вони боялися ходити — їли закатку з підвалу. Ми зійшлись на тому, що привозили їм до двору раз на 2−3 дні їжу: трохи картоплі, макарони, тушонки якісь, консерви… Що самі їли. Малі їздили на велосипедах по двору, але я латав їм колеса тричі, бо вони їх різали уламками. Отаке дитинство, бл*ть», — розповідає журналістам «Вчасно» військовий на псевдо «Лєший» із бригади на Дружківському напрямку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «На завантаження — максимум година»: на яких умовах сімей з дітьми безкоштовно евакуйовують із Донеччини з майном

Подружжя боялося, що окупанти, які патрулювали дронами їхній район, помітять цю допомогу, тому забороняли заходити у їхній двір. Продукти забирали біля воріт, на подвір'ї не стояло жодної техніки — навіть дитячі велосипеди ховали, щоб не «провокувати» росіян. Проте на початку травня їхній батько потрапив під обстріл: дрон його атакував, коли чоловік той повертався з магазину. Чоловіка майже відразу евакуювали військові. Родину вивезли того ж дня, щойно сповістили, що «годувальник» у важкому стані в лікарні.

«То була трохи маніпуляція, бо йому відірвало кілька пальців, але він був живий. Уламки, які „зайшли“, не сильно пошкодили, нічого життєво важливого не зачепили. Але родина злякалася, я їх перечекав на сусідній вулиці хвилин 15. Вибігли без речей, сіли в машину і поїхали», — каже «Лєший».

Про те, що родина евакуювалася, знав лише він та кілька побратимів. Загалом двір був «звичайним» на вигляд. Єдине, що змінилося — дитячі велосипеди, які матір забула заховати в будинок. Імовірно, це і стало «тригером» для окупантів.

Наступного дня, за менш ніж добу, від двору окупанти залишили груду будівельного сміття: будинок вразили щонайменше 5 дронів, які «рознесли» і спалили його. Від будівлі лишилося дві стіни, всередині все згоріло.

«Що я можу про це сказати: ніхто не знав, що діти звідти виїхали. Навіть мої хлопці дізналися тоді, коли побігли розбирати завали, а поранених чи їхніх тіл не знайшли. Чи знали орки, що ми вивезли дітей і їхню маму? Ні, бо це було вночі, в той момент, коли буде безпечно пересуватися машиною. Тобто кацапи розібрали дроном хату, думаючи, що в ній живуть діти і їхні батьки. Вони вбивали дітей. Просто ми встигли раніше», — каже військовий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наслідки російських обстрілів Донеччини: троє людей загинули, ще 8 постраждали, серед них дитина

Врятують не всіх, бо дорослі ховаються від порятунку у руїнах

Щастить бути врятованим (серед родин, які вперто переховуються від евакуації) не багатьом. Ті сім'ї, які лишаються жити під авіаударами та дроновими нальотами, заздалегідь обирають шлях смерті або втрати когось із найрідніших. Якщо вдалося вціліти й не стати ціллю росіян, то ці родини стануть їхнім пропагандистським рупором. Зокрема, днями на російських телеграм-каналах з’явилося відео з нібито врятованою із Костянтинівки дівчинкою. Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на нього, зазначивши, що поки українські державні органи не діють — росія забирає українських дітей.

«Коли закон передбачає механізм евакуації у примусовий спосіб, який дозволяє врятувати дитину навіть без згоди батьків чи інших представників, він має працювати на випередження, а не після трагедій. Перевіримо, чи були вжиті всі необхідні заходи для захисту дитини, чи не допустили бездіяльності або зволікання. Водночас триває пошук рідних дівчинки», — заявив Лубінець.

Журналістам «Вчасно» представник омбудсмана у Донецькій та Луганській областях Дмитро Михальов каже, що питання примусової евакуації давно назріло на Донеччині — ще у 2022 році, коли обстріли накривали тисячі дітей, а ті жили у «сірій» зоні й слухали автоматні черги, сидячи між позиціями у підвалах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 20 тисяч врятованих життів: герої, які стали для жителів Донеччини справжніми янголами-охоронцями

За інформацією Лубінця, його представник на Донеччині неодноразово звертався до Донецької ОВА щодо запровадження примусової евакуації сімей із дітьми, де їм вже загрожує небезпека. Тоді вони отримали відповідь, що евакуацію потрібно проводити після завершення навчального року. Сьогодні, станом на липень, вона досі не запроваджена.

«Кожен випадок, коли дитина залишається у смертельній небезпеці без належного захисту, повинен отримати принципову правову оцінку. Якщо існував шанс урятувати дитину, бездіяльність або зволікання не можуть мати жодного виправдання. Також вимагаю від Донецької ОВА невідкладно запровадити примусову евакуацію дітей із населених пунктів, де життя дітей щодня перебуває під загрозою», — додає омбудсман.

Разом з тим на Харківщині двох дітей з інвалідністю евакуювали без супроводу батьків із небезпечних громад Куп’янщини. Одну дитину повернули матері, іншу влаштували до прийомної сім'ї. В обох випадках дітям забезпечили догляд, соціальний супровід та врахували їхні особливі потреби, зауважує Дмитро Лубінець.

«Але ми бачимо й інше. До мене звернувся неповнолітній хлопець із Дружківки. Він сам просив допомогти йому евакуюватися, адже батьки відмовлялися залишати небезпечну територію. Такого звернення не мало бути взагалі! Якщо дитина змушена сама шукати захист у держави, значить відповідальні органи не виконали свого обов’язку. Після нашого втручання родину евакуювали до Черкас. Надалі забезпечено супровід родини, координацію з відповідними службами та надання необхідної допомоги», — наголошує омбудсман.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія скинула сім авіабомб на Краматорськ і Біленьке: загинули щонайменше четверо людей, серед них — 14-річний хлопець

Ніхто не несе відповідальність за дитячу смерть, якщо в тому місці не була оголошена примусова евакуація

Дмитро Михальов у коментарі «Вчасно» зауважує, що до закону про примусову евакуацію минуло чотири роки повномасштабного вторгнення і десятки випадків, коли діти гинули через безвідповідальність своїх батьків чи опікунів. Однак механізм примусової евакуації досі не запрацював на повну силу, бо у Верховній Раді так і не прописали основні положення, які регулюють (і водночас дозволяють) дії поліції відносно неповнолітніх.

«Яку відповідальність несуть батьки? Вони стали причиною перебування в місті, через що діти загинули. Тобто вони мають нести відповідальність за залишення дитини в небезпеці (внаслідок чого вона загинула чи була викрадена росією), але в цьому питанні дуже багато нюансів. Зокрема, якщо дитина загинула від обстрілу в населеному пункті, де не було оголошено Координаційним штабом примусової евакуації, то ніхто не несе за це відповідальність. Тобто Координаційний штаб має оголосити примусову евакуацію, після чого буде можливе вивезення дитини без її батьків чи опікунів. А без цього вину батьків треба хіба що в суді доводити. Але як, якщо по всій Україні обстріли?» — пояснює представник омбудсмана на Донеччині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під виглядом «порятунку»: росіяни показали відео вивезення 10-річної дівчинки з Донеччини

Досить часто, каже Дмитро Михальов, лише з медіа стає відомо, що, наприклад, у Костянтинівці загинула дитина. Евакуаційна група туди вже не поїде — це ризик для людей, які зможуть хіба що забрати її тіло. Її батьки майже гарантовано залишаться на Донеччині, а згодом — в окупації. Тож і притягнути їх до відповідальності майже неможливо.

«Має скластися цілий пазл, щоб батьків притягнути до відповідальності. Тобто це має бути територія, де оголошена примусова евакуація, туди має бути змога дістатися слідчим, щоб задокументувати цей факт. Відповідно, мають бути вивчені всі дії батьків, що їм дійсно пропонували евакуацію, а вони відмовлялися, що дитину залишили в небезпеці. І тільки після рішення суду вони можуть понести відповідальність і їх визнають винними. Але я адепт превентивних мір. Ми маємо завчасно евакуювати дітей. Коли дитини вже нема, яка різниця, яку відповідальність понесуть її батьки?» — каже Михальов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Культ війни замість дитинства: як окупанти через табори та молодіжні рухи готують українських дітей до служби в армії рф