«Вірю, що рано чи пізно повернуся до рідного Донецька»: історія поліцейської, яка пліч-о-пліч з побратимами стримує ворога

Анна Шидловська з Донецька працювала слідчим, потім дільничим, а після прийняла рішення піти на фронт, аби стримувати російських окупантів.

Топогеодезистка Полку вогневої підтримки «Дніпро-1» ОШБ НПУ «Лють» Анна Шидловська/ Фото взято: Національна поліція

Топогеодезистка Полку вогневої підтримки «Дніпро-1» ОШБ НПУ «Лють» Анна Шидловська на псевдо «Сова» з 2010 по 2014 роки працювала слідчим у рідному Донецьку. Жінка на власні очі бачила, що насправді відбувалося в її місті, розповідають історію Анни в Національній поліції.

«Мені образливо чути, коли говорять, що Донецьк завжди був проросійським. Це не так. Згадайте Євро-2012, ультрас „Шахтаря“, які співали „Червону руту“. Подивіться на мене, я з Донецька, я б’юся за Україну», — говорить"Сова".

Коли почалися бойові дії, Анна перебувала в декреті, тому разом з дитиною переїхала до Димитрова (зараз Мирноград), де до 2017 року проходила службу в інформаційному відділі Димитрівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області. З 2019 продовжила службу на посаді оперуповноваженого у Маріуполі.

«Я перша представниця правоохоронних органів у родині. Мені завжди подобалася форма. Плюс фільми, серіали про поліцейських зіграли важливу роль. Але найголовніше — я хотіла бути корисною для своєї країни», — розповідає поліцейська.

Згодом Анна звільнилася з поліції та переїхала до Дніпра, де працювала з документами в приватній архівній компанії. У Дніпрі й зустріла повномасштабне вторгнення.

«Мені зателефонувала подруга та сказала, що почалася війна. Я, звісно, не повірила, кажу — війна триває з 2014 року. Та коли відкрила вікно і почула вибухи, тоді вже все зрозуміла. І одразу в голові флешбеки з 2014 року: вибухи, вогонь, сирена», — пригадує «Сова».

Після початку великої війни, компанія де працювала Анна збанкрутіла й дівчина вирішила повернутися до поліції. Відновилася на посаді дільничного офіцера поліції в Кам’янському районному управлінні. Згодом жінка написала рапорт на переведення до Об'єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» і долучилася до полку «Дніпро-1».

«Я, мабуть, якась неправильна дівчина: коли була юною — постійно грала в танки. „У мене кланові бої, не чіпайте мене“, — говорила я. Тому й підрозділ обрала не просто так. Коли прийшла на співбесіду, на мене подивилися і кажуть: „Ти розумієш, там важкі снаряди, вони важать як ти сама?“. Кажу: „Так, розумію, але мене це не лякає“. Ми посміялися і тепер я люта дніпровська артилеристка»", — розповідає жінка.

Нині Анна перебуває на посаді топогеодезистки. Її робочий інструмент — перископічна артилерійська бусоль.

«Я допомагаю зорієнтувати гармату в напрямку ворога. Це спеціальний, дуже точний прилад, який допомагає артилеристам орієнтуватися на місцевості та працювати з картами. Це такий собі крутий суперкомпас», — пояснює «Сова».

Анна не єдина дівчина в полку «Дніпро-1». Каже, що жодного разу не відчувала упередженого ставлення.

«Я свій „пацан“. Розуміла куди йду, тому була готова до будь-яких труднощів. Хлопці намагаються мене якось захистити, але вони це роблять по-доброму, просто переживають за мене. Ми всі робимо одну справу — боремося за Україну, — зазначає жінка. — І я вірю, що рано чи пізно повернуся до Донецька. А ось на танку, чи на цивільній автівці - побачимо».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev