Попри щоденні обстріли та втрату територій Донецької області, місцева влада продовжує виділяти кошти на проєкти, що більше відповідають мирним часам, ніж воєнним реаліям.
У прифронтовому Краматорську планують ремонт палацу культури «Будівельник»
Всупереч реаліям воєнного часу у Краматорську майже пів мільйона гривень планують витратити на ремонт покрівлі та облаштування вимощення навколо будівлі палацу культури «Будівельник». Якщо потребу в оновленні даху ще можна обґрунтувати захистом приміщення від негоди, то вимощення виглядає менш пріоритетним у прифронтовому місті. Ба більше, «Будівельник» уже багато років залишається «вічним» об'єктом ремонту, який навіть під час війни регулярно потрапляє до переліку витрат.
Журналісти «Вчасно» розібралися у деталях нового тендеру та виявили ризиковані моменти майбутньої угоди.
Наприкінці липня Управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради оголосило тендер на поточний ремонт покрівлі та облаштування вимощення навколо будівлі міського палацу культури «Будівельник» з очікуваною вартістю 461 тис. 364 грн.
Закупівлю проводять за процедурою відкритих торгів з особливостями, що дозволяє визначити переможця навіть за участі одного підрядника. Пропозиції прийматимуть до 7 серпня, після чого планують обрати виконавця робіт. Згідно з умовами тендеру, ремонт мають завершити до кінця жовтня.
Скриншот закупівлі з поточного ремонту покрівлі та вимощення навколо будівлі ПК «Будівельник» у Краматорську
За технічним завданням заплановані роботи охоплюють як оновлення покрівлі, так і благоустрій території навколо палацу культури «Будівельник». Підрядник має провести розроблення та перевезення ґрунту, засипати траншеї й котловани, вирівняти площу, вирубати кущі та облаштувати бетонне вимощення площею понад 170 квадратних метрів з армуванням дротяною сіткою.
Щодо покрівлі передбачено очищення горища від сміття, демонтаж старого покриття та елементів із листової сталі, монтаж нового покриття з профнастилу, встановлення поясків, жолобів і водостічних труб. Окремо передбачено ремонт фасадної штукатурки, пробивання борозен у стінах, герметизацію примикань та вивезення будівельного сміття.
Скриншот технічного завдання до закупівлі з поточного ремонту
У тендерній документації зазначено, що учасники мають підтвердити досвід виконання подібних робіт за останні два роки — надати копії договорів та актів. Також необхідно мати відповідну матеріально-технічну базу: власне або орендоване обладнання.
Окремо слід підтвердити кваліфікацію працівників, які будуть залучені до робіт: надати дипломи, сертифікати та накази про призначення інженерів, монтажників, фахівців з охорони праці. Обов’язкова й фінансова звітність, а також довідка про відсутність податкової заборгованості.
Попри формально прозору тендерну процедуру, умови договору містять кілька ризиків, які можуть обернутися втратою або неефективним використанням бюджетних коштів.
Аванс без гарантій. Документ дозволяє видати підряднику до 30% авансу ще до початку робіт. Усе — начебто під звіт, але конкретного механізму контролю за витрачанням грошей у разі зриву чи зупинки робіт немає. Якщо ситуація на фронті загостриться, кошти можуть просто «зависнути».
Можливість додаткових угод без конкуренції.У договорі є пункт, який дозволяє протягом трьох років замовляти у цього ж підрядника додаткові роботи — ще на 50% від вартості контракту — без нових торгів. У місті, де вже працювали компанії з ознаками пов’язаності, така схема виглядає як запрошення для «своїх» фірм без відкритої конкуренції.
Затягування термінів.Хоча завершити роботи мають до кінця жовтня, договір передбачає можливість офіційного «перенесення строків». Для об'єкта, що з 2016 року в ремонті, така гнучкість — це не гарантія завершення, а ризик ще одного раунду затягувань.
Гарантії — мінімальні.Підрядник відповідає за якість робіт лише 3 роки. Для будівлі, яку не можуть довести до ладу роками, цього може бути замало — дефекти можуть виявитися вже після завершення гарантійного строку.
Загалом, при воєнних ризиках, історії довгобуду та слабких запобіжниках цей договір навряд чи гарантує прозорість і ефективність витрат.
Палац культури «Будівельник» є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток Краматорська. Збудований у 1954 році у стилі неокласицизму, він став осередком культурного життя міста. Тут діяли творчі колективи, відбувалися концерти та фестивалі, а сам палац був місцем, що об'єднувало громаду.
Втім, останнє десятиліття історія «Будівельника» більше нагадує літопис нескінченних ремонтів і реконструкцій. Роботи розпочали ще у 2016 році: спершу розробили проєкт за 718 тис. грн, а у 2017-му уклали договір із підрядником «Крамміськбуд» на 33,9 млн грн. У січні 2018-го будівлю обнесли парканом і розпочали демонтаж, проте за кілька років зовнішній вигляд об'єкта майже не змінився.
Стан будівлі палацу культури «Будівельник» станом на 2021 рік/ Сайт Краматорської міської ради
Згодом виявили потребу у посиленні несучих конструкцій, що призвело до нових тендерів і коригування проєкту. У 2020 році вартість реконструкції різко зросла — до понад 108 млн грн. Попри плани завершити роботи у березні 2021 року, навіть до початку великої війни палац так і не ввели в експлуатацію.
За словами директорки закладу Наталії Кулініч, на момент вторгнення реконструкція була майже завершена, залишалося лише обладнати сцену та закупити апаратуру. Але через війну об'єкт так і залишився огородженим парканом, а колективи тимчасово перебралися до інших приміщень у місті.
Попри все, тендери на ремонт «Будівельника» продовжують оголошувати й зараз. Нинішня закупівля на 461 тис. грн передбачає поточний ремонт покрівлі та вимощення, що вкотре порушує питання: чому цей палац культури залишається постійним «будівельним майданчиком» навіть у прифронтовому місті?
Загалом ремонт «Будівельника» у прифронтовому Краматорську викликав хвилю запитань серед містян. У розпал повномасштабної війни, коли щодня лунають обстріли, а громади втрачають інфраструктуру, виділення коштів на об'єкт, який ремонтують уже роками, виглядає щонайменше дивно.
Люди не розуміють, чому бюджетні ресурси спрямовують на вимощення палацу культури, а не на захисні споруди, техніку чи підтримку військових. Тим більше, що «Будівельник» ремонтують ще з 2016 року, і він давно перетворився на довгобуд.
До того ж журналісти «Вчасно» під час аналізу тендеру та умов договору виявили низку ризикованих моментів — від можливості укладення додаткових угод без конкуренції до слабких гарантій якості робіт.
Щоб отримати офіційні пояснення та зрозуміти, чому саме зараз поновили ремонт цього об'єкта і як влада планує врахувати виявлені ризики, ми направили відповідний інформаційний запит. Про отриману відповідь та результати тендеру повідомимо додатково.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!