У Дружківці поліцейські евакуювали матір із дітьми, попри спротив їх родичів, які не хотіли залишати місто. Через тиждень після цього бабуся, дідусь та тітка дітей загинули від удару російських КАБів. Попри це, мати з дітьми все одно повернулася до Дружківки, і поліцейським вдруге довелося їх звідти вивозити.
«Яка скотина здала нас?»: родичі ховали дітей від евакуації у Дружківці й не хотіли їх віддавати, самі залишилися й за тиждень загинули від КАБів/ Колаж "Вчасно"
Прифронтова Дружківка перетворилася на зону смерті. Росіяни стирають місто з лиця землі, вбивають і калічать його жителів. Тут досі залишаються цивільні, а в деяких будинках ще знаходять дітей. Чергове відео про безвідповідальність горе-батьків показав волонтер Денис Христов.
«У зоні бойових дій залишається чимало цивільних. Це вибір кожного, і ми не вправі засуджувати людей за це. Але є одна категорія людей, яку ми засуджуємо. Ми засуджуємо батьків, які навмисно залишають своїх дітей під постійними обстрілами, — каже Христов. — Ця історія почалася з того, що поліцейські знайшли родину з дітьми, яких переховували у Дружківці, в районі Яковлівки. Місто знищують КАБами, а цей район фактично стертий із лиця землі».
Історія датується 30 червня 2026 року. Поліцейський екіпаж «Білий янгол» приїхав евакуювати дітей разом із їхньою матір'ю. Однак їхні бабуся, дідусь та тітка не хотіли цього.
Поліцейський на відео пояснює родичам, що тримати дітей під постійними обстрілами та наражати їх на небезпеку — ненормально.
Однак бабусю дітей хвилювало лише питання, хто повідомив поліцейським про місце перебування родини.
«Яка скотина здала нас, скажіть!— каже жінка. — Вони жили спокійно: вода є, їжа є. Яка ще цивілізація їм треба? Вчаться онлайн, інтернет є, а там нічого не буде».
Натомість поліцейські пояснюють, що дітям необхідні безпека та соціум, що вони не заслуговують жити у страху під постійними обстрілами.
Діти, які налякані й в сльозах сиділи на підлозі/ Скриншот із відео
І поки їхня мати бігала шукати документи, зокрема свідоцтва та паспорт, родичі продовжували провокувати сварки з поліцейськими. А на тлі цього плакали діти.
«Що далі буде з ними? Це ж їхня психіка», — каже дідусь.
Натомість поліцейський вкотре пояснює, якою може бути психіка дітей, які живуть під постійними обстрілами.
«Нелюди, їм ліки треба давати, хто їм там їх дасть? А я їх вилікую. Де ви взялися, жили ж тихо, спокійно і мирно!», — кричить бабуся.
«Я вам скажу: на Козацькій жили теж тихо й мирно, поки дітей не стало», — відповів поліцейський.
Потім він особисто звертається до дітей, які сиділи на підлозі у сльозах, налякані ситуацією. Поліцейський пояснює, що тут небезпечно, і з міста потрібно рятуватися. Він також наголошує, що з родини їх ніхто не забирає — вони поїдуть разом із мамою, яка буде поруч із ними.
Діти натомість повідомляють, що їхні друзі вже далеко, адже їх евакуювали, а на вулиці вони вже давно вільно не гуляли.
На цю розмову гостро реагує дідусь дітей: «Не треба бути тут психологом, він втюхує їм те, що не треба».
Натомість поліцейський продовжує заспокоювати дітей і просить їх узяти із собою улюблені іграшки. Родичі продовжують агресивно реагувати на поліцейських і намагаються змусити їх вийти з двору.
«Скоти, де ви взялися на нашу голову», — кажуть вони.
Тітка, бабуся та дідусь/ Скриншот із відео
Матір дітей/ Скриншот із відео
Попри погрози й агресивну поведінку дорослих, дітей зрештою вдалося забрати разом із матір'ю. Поки їм одягали каски та бронежилети, їхній мамі стало зле, але поліцейські відразу привели її до тями.
«Мене дуже здивувала панічна атака матері, бо вона, мабуть, думала, що дітей вивезуть до Краматорська й віддадуть кудись, — коментує Христов. — Але ні — вона доїхала до Краматорська, провела там тиждень, після чого повернулася назад у Дружківку з дітьми. Про це дізналися випадково. Вона була помічена у Краматорській міській держустанові, але вже без дітей. Після цього ми знову поїхали за ними у Дружківку. Але цього разу вони проживали у сестри, яку теж вивозили вже разом із дитиною».
Далі — відео від 7 липня 2026 року з камери волонтера Богдана Зуякова. На ньому — троє загиблих людей, а навколо все знищено.
«Вони згоріли, тут угольки», — каже Зуяков, показуючи на чорні мішки.
Це були бабуся, дідусь та тітка — ті самі люди, які з агресією проклинали поліцейських, котрі приїхали рятувати їх дітей.
А в державній установі горе-мати вже оформлювала документи про смерть своїх батьків та тітки, які загинули від удару КАБами через тиждень після того, як її разом із дітьми вивезли з Дружківки.
Загиблі родичі дітей/ Скриншот із відео
«Якщо такі горе-батьки не розуміють, що вони наражають на небезпеку своїх дітей, залишаючи їх у зоні бойових дій, тоді хочу звернутися до їхніх родичів, знайомих, до всіх, хто знає якусь інформацію: пишіть, залишайте заявки саме на такі адреси, щоб врятувати невинних дітей», — закликав Христов.
Відомо, що дітей разом із матір'ю вдруге вивезли. Цього разу поліцейським вдалося знайти і їхнього батька. Нині родина перебуває на більш безпечній території.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!