«Люди з переляку дають хибну інформацію»: Краматорськ і Слов’янськ обмежені для приїзду ДСНС, будинки догорають без втручання пожежників
АктуальнеРятувальники радять мати великі запаси води у квартирах, щоб самостійно гасити загорання в максимально швидкий термін. Інколи ДСНС можуть приїхати на місце обстрілу за пів години, оскільки на них чатують дрони рф.
Між Краматорськом і лінією фронту вже всього 8 кілометрів — відстань, яку безпроблемно долає російська РСЗВ, авіація та БпЛА різної спроможності та підйомності вибухівки.
Учора над Краматорськом рій FPV-дронів на оптоволокні понад 20 хвилин «крутився» на одному місці. Перед тим два дрони залетіли всередину двору і спалили дві машини на вулиці Парковій. Одна з них вибухала кілька хвилин. Кілька мешканців будинку передзвонили у ДСНС — хотіли викликати рятувальників, аби ті затушили пожежу. Однак у відповідь почули, що небезпеки для інших людей чи будинків немає, тож допомогти не можуть.
Мешканка Краматорська Лариса Степанишина була однією з тих, хто телефонував на екстрений номер. Жінка зауважує: усвідомлює ризик полювання дронів на машини, але коли за кілька метрів від вікон її квартири палав автомобіль, було страшно. Тепер же готується до того, що в місті доведеться самій собі надавати допомогу, гасити пожежі - як це було свого часу в сусідніх «сірих» містах.
«Я ж читаю новини, телеграм-канали. Так само було в Костянтинівці, Дружківці… Тобто тепер треба готуватися, що скоро ніякі пожежі не будуть гасити? Бо у нас на районі вже горів будинок. Там і тліло щось, і горіло кілька днів. То один раз рятувальники приїхали, загасили, а через день воно знову розгорілося. Ніхто вже не приїхав. Люди, які живуть в сусідніх під'їздах, щось там гасили, бігали з водою, але кілька квартир чорні. Стіни вугільні. Все згоріло. Страшно, що таке може бути й з нашим будинком. Вони ж усе луплять, дрони прям під вікнами ганяють. Дзижчать так, що з коридору страшно вийти», — пояснює жінка.
Треба мати запаси води й вогнегасники, щоб самому рятувати своє майно
Ситуація в більшості районів Слов’янська та Краматорська справді складається так, що аби врятувати майно (зокрема, автомобіль), треба розраховувати виключно на себе. Якщо немає загрози, що вогонь перекинеться на сусідні будинки, є велика ймовірність, що рятувальники не приїдуть.
На сьогодні, щоб відбувся виїзд машини ДСНС, спершу виїжджає їхній броньований автомобіль для оцінки ситуації й загрози. Здебільшого після прильотів дронів або ракет у житлові будинки: оцінює, що горить, чи є люди під завалами, поверховість, пояснює журналістам «Вчасно» пресофіцер ДСНС у Донецькій області Станіслав Балдін.
«У більшості випадків, коли люди телефонують, з переляку не можуть дати ясної картини, що відбувається. Або їм здається, що навколо все геть зруйновано. Приїжджаємо, а це влучання у звичайну триповерхову будівлю, де піднявся стовп пилу, але в принципі нікому допомога не потрібна — усі вийшли самі, цілі. Тоді вже працюємо на місці», — каже рятувальник.
Люди досі не розуміють ризиків, коли їхнє житло палає через атаку БпЛА чи ракет. Краматорці лишаються у квартирах, коли горять сусідні, щоб забрати речі. Дехто ж — у надії, що зможе загасити пожежу, коли вогонь перекинеться на їхнє житло.
«Ми тепер виконуємо суміщені посади: ти і рятувальник, і психолог, і трохи поліцейський. Буває, людей треба буквально виганяти чи виносити з квартири на руках, проти волі, щоб врятувати.
У нас була пожежа на вулиці Паркова. Дядько похилого віку, каже: «Хлопці, рятуйте мою квартиру!». Заходимо — у нього ще суха квартира, пожежа лише підходила, ми її відбили підручними засобами. Пощастило, що були запаси питної води, хоча дядько ще наполягав, що то не технічна, а питна, щоб економили", — пояснює речник ДСНС.
В умовах, коли квартира починає задимлюватися, людина за кілька вдихів може знепритомніти. Тож перебування на місці обстрілу — питання не цінності майна, а життя.
«Пожежу у квартирі ми тоді загасили, але з вогнем в інших квартирах довелося працювати довше. Вогонь розповсюджувався інтенсивно, в той момент паралельно почалася дронова атака. Я обходжу поверхи, щоб нікого там не було, і бачу, що той чоловік уже у квартирі стоїть. Люди не розуміють, не усвідомлюють! Усі думають, що все буде добре, їх омине, але практика показує, що ні», — каже Станіслав Балдін.
Виживання цивільних у квартирах залежить від наявності води. Зараз це — одна з основних проблем
Упродовж останнього тижня у Краматорську лише на деяких адресах було централізоване водопостачання. Практично в усьому місті крани були сухі по кілька діб, навіть привізної (у водовозах) населенню не вистачало. І найближчим часом ситуація погіршиться критично. Не лише для цивільних, а й для роботи ДСНС.
«Коли не буде води у Краматорську й Слов’янську — буде дуже погано. Треба заправляти водою цистерни, пожежні машини, бо під час гасіння пожежі великий розхід. Наприклад, коли приїжджаємо на виклик, необхідно заповнити всю магістраль водою, а це, на хвилину, від 500 до 1000 літрів води. І тільки потім йде подача. Потім вода закінчується, пожежні лишаються, машина їде по воду, повертається, а пожежа уже розповсюдилася на значну площу. І люди починають кричати: „А чого ви стоїте, чого дивитесь?“. А як її гасити? Власними руками, коли триває інтенсивне горіння?» — пояснює речник ДСНС.
На сьогодні у Краматорську є точки зовнішнього водопостачання — відкриті водоймища, річки. Але без централізованої води буде важко. Наприклад, останнім часом, коли це ще було можливо, так працювали рятувальники у Дружківці: один автомобіль виїжджав, але людей бракувало. Інший підрозділ на підмогу не викликали, щоб не ризикувати особовим складом. Пожежники майже власноруч намагалися ліквідувати вогонь. Однак з часом навіть ці спроби стали безрезультативними через інтенсивність атак і кількість одночасних пожеж у місті.
«Зараз у Краматорську продовжують працювати два пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС, до складу яких входить аварійно-рятувальне відділення. Наші верхолази більш навчені, мають спецспорядження та обладнання для порятунку людей із висотних будівель. Вони ефективніші під час розбору будівельних конструкцій. По Слов’янську — так само. Наприклад, уночі було влучання, задіювали аварійно-рятувальний підрозділ для деблокування людей», — каже Станіслав Балдін.
Проте бути рятувальником у Краматорську і Слов’янську — смертельно небезпечно. Щотижня відбувається щонайменше одна атака на тих, хто намагається не дати дотла випалити місто.
«Наші підрозділи продовжують працювати й надалі, хоч немає жодного, який би не зазнав ворожих ударів. Один з останніх стався, коли хлопці проводили ремонтні роботи, обслуговували майно та оснащення. Їх атакував FPV-дрон, поранені четверо наших хлопців.
Ще один випадок був днем раніше, під час дронової атаки Краматорська. Один із рятувальників виїхав на броньованому автомобілі на місце виклику, спілкувався з людьми — кому потрібна допомога, кого везти в лікарню. І в цей час відбувся обстріл БпЛА. У нього відкритий перелом нижньої кінцівки, він у лікарні, як і четверо побратимів. У них різний стан: двоє були середньої тяжкості, двоє легких. А от у того хлопця з відкритим переломом — стан середньої тяжкості, плюс опіки. Йому вже зробили операцію, встановили апарат Єлізарова", — пояснює рятувальник.
Попри це, випадків відмови від виїзду на виклик жодного разу не було. Рятувальники їдуть, знаючи, що під час гасіння пожежі дронами їх кілька разів будуть намагатися вбити росіяни.
«Усі, коли їдуть на виклик, спочатку налаштовуються. Звісно, усі бояться, але кажуть, що головне — виконати свою роботу, встигнути, не запізнитися. Ми — служба швидкого реагування, і якщо є виклик, тим паче після прильоту, комусь гарантовано треба наша допомога», — каже краматорець.
«Волонтери завантажують машину пораненими як маршрутку»
Станіслав Балдін наголошує, що зараз, коли рятувальники приїжджають на будь-який обстріл у Краматорську та Слов’янську, в рупор кричать: «Люди, не скупчуйтесь, будуть повторні атаки». Тепер це закономірність.
Для порівняння, ще на початку весни, коли дрони атакували будинки й ті повністю загорялися, людей евакуйовували пожежними драбинами без значного поспіху. Тоді пожежної техніки було багато, таку «розкіш», як зволікання, рятувальники ще могли собі дозволити. Сьогодні ж ДСНС не можуть гарантувати безпеку особового складу або людей поруч.
«По наших автодрабинах уже кілька разів били дрони, пожежні цистерни теж побиті, люди поранені», — зауважує речник ДСНС.
Техніка ДСНС тепер забезпечена РЕБами, оскільки під час роботи пожежних машин і насосів стоїть гул, за яким можна не почути ані проліт ракети, ані дронову атаку. Тому за вимогами безпеки разом з пожежниками працюють і люди, не задіяні безпосередньо до робіт. Їхнє завдання — стояти осторонь і прислухатися, щоб вчасно оцінити ситуацію й у випадку загрози зупинити роботи.
Помітна тенденція окупантів — атакувати ракетами відразу кілька районів. Окупанти випускають десятки БпЛА й ракет водночас, щоб максимально зібрати рятувальників, медиків і поліцію, і повторно їх атакувати. Це координовані дії. Коли після атак у містах десятки людей поранені, на місцях прильотів бракує медиків чи машин екстренки. Тому довезенням постраждалих до лікарень займаються волонтери, хоча перебувати на місці обстрілу їм теж небезпечно.
«Наприклад, днями була атака 14-поверхівки. До нас підходять цивільні й кажуть: „Наша машина вільна, поїхали, кого везти?“. Волонтери завантажують свої машини пораненими повністю, як маршрутку. Парамедики завжди прибігають, шукають, кому потрібна допомога. Усі намагаються якнайшвидше зреагувати, бо якщо це крововилив або інша серйозна травма, кожна хвилина на вагу золота», — пояснює Станіслав Балдін.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!