Військові 141-ї окремої механізованої бригади провели складну операцію з порятунку цивільних. Людей евакуювали з прифронтового села на Донеччині, де після тривалих обстрілів із 20 місцевих вижили лише двоє. Аби врятуватися, їм разом із військовими довелося протягом трьох діб долати близько 15 кілометрів під атаками російських дронів та артилерії.
З прифронтової Донеччини три дні виводили подружжя, яке виживало серед руїн/ Фото: 141 ОМБр
Врятоване подружжя до останнього не хотіло виїжджати з дому. До повномасштабного вторгнення в їх селі жили люди, однак війна забрала майже всіх. З 20 місцевих мешканців, які тривалий час залишалися там, вижили лише двоє. Решту, за словами врятованих, довелося поховати просто там. Про історію людей та їх порятунок розповідають бійці 141 ОМБр.
Саме ж подружжя тривалий час мали запаси їжі, вирощували овочі на городі, тримали корів і сподівалися, що війна їх омине. Електрики не було ще з 2023 року — рятували генератори та сонячні панелі, за допомогою яких заряджали телефони.
Навіть коли село опинилося під постійними обстрілами, вони ховалися у підвалі та намагалися зберегти своє господарство.
«Ми ж мирні. Думали, виживемо. Поживемо своїми силами. У нас немає ні дітей, ні родичів. Ми на землі жили, вкалували. Хотіли просто жити у своєму домі», — розповідає врятований чоловік.
Проте війна дісталася і до їхнього дому. Ворожий артилерійський снаряд повністю зруйнував будинок та подвір'я.
Без мобільного зв’язку та під постійним наглядом ворожих безпілотників подружжя зрозуміло: самостійно вибратися вони вже не зможуть.
Територія, де розташоване село, перебуває у зоні відповідальності 141 ОМБр та 20-го Армійського корпусу.
Під час планового спостереження за лінією бойового зіткнення пілоти БПЛА 3-го механізованого батальйону помітили двох цивільних, які подавали сигнали про допомогу.
Командування ухвалило рішення про евакуацію. До операції залучили трьох військовослужбовців бригади, які саме поверталися з бойових позицій на ротацію.
Вихід був надзвичайно складним. Групі довелося подолати близько 15 кілометрів відкритою місцевістю, лісосмугами та переправами під постійними атаками російських FPV-дронів та артилерії.
Щоб не втрачати швидкість, цивільним довелося викинути майже всі речі, залишивши лише найнеобхідніше.
«Ми йшли троє діб. Голодні як собаки. Під деревами, перебіжками. Небо там просто ворушиться від дронів. Слухалися хлопців, маскувалися, як могли. Вони молодці, дуже нам допомогли», — згадує чоловік.
Весь шлях до порятунку зайняв три доби. Попри виснаження та постійну небезпеку, військові 141 ОМБр успішно вивели подружжя у безпечне місце.
Зараз врятовані перебувають у госпіталі, де проходять медичне обстеження та відновлюються після пережитого. Вони втратили все своє майно, дім і господарство, ставши, за їхніми ж словами, «бомжами».
Та життя — найцінніше. На запитання, чи хотіли б вони коли-небудь повернутися додому, якщо їм запропонують великі гроші, жінка відповідає категорично:
«Боже спаси! Пристрельте мене зараз, але я ніколи б туди не повернулася. Аби хто бачив, що там робиться. Я б хотіла просто мирно жити. Більше я нічого не хочу».
Ця історія — чергове нагадування про те, що війна не шкодує нікого. А життя людини — найвища цінність, заради якої українські військові готові щодня ризикувати собою.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!