Краматорськ може залишитися без тепла взимку: рахунки ТЕЦ заблоковані, а борг держави сягнув 1 млрд грн

Краматорськ, який перебуває приблизно за 10 км від лінії фронту, може цьогоріч увійти в опалювальний сезон без гарантій стабільного теплопостачання. Рахунки Краматорської ТЕЦ залишаються заблокованими, держава не погашає близько 1 млрд грн заборгованості з різниці в тарифах, а підприємству для підготовки до зими потрібно понад 500 млн грн.

Краматорськ може залишитися без тепла взимку: рахунки ТЕЦ заблоковані, а борг держави сягнув 1 млрд грн/ Ілюстративне фото

Підготовка до нового опалювального сезону виходить на фінішну пряму. Однак Краматорська ТЕЦ, як і багато підприємств теплокомуненерго, досі не має можливості повноцінно готуватися до зими. Рахунки підприємства залишаються заблокованими, заборгованість із компенсації різниці в тарифах не погашається, а пеня продовжує нараховуватися.

Співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Ковальчук в авторській колонці для «Апострофа» прогнозує, що прифронтовий Краматорськ цьогоріч може залишитися без тепла.

За його словами, попри оптимістичні оцінки уряду щодо 80% готовності системи теплопостачання України, на прифронтових територіях ситуація залишається критичною.

«Проблема Краматорської ТЕЦ — не окремий випадок. Вона концентровано демонструє системні проблеми всієї галузі теплокомуненерго, які держава має вирішити до початку холодів. Йдеться насамперед про три невідкладні рішення: розблокування рахунків підприємств ТКЕ та запровадження мораторію на їх подальше блокування; термінову виплату хоча б 30% заборгованості з різниці в тарифах; припинення нарахування пені, яка в нинішніх умовах лише штучно збільшує борги підприємств», — зазначає Ковальчук.

Сьогодні загальна заборгованість із різниці в тарифах становить близько 75 млрд грн, з яких близько 1 млрд грн припадає на Краматорську ТЕЦ.

Заблоковані рахунки — заблокована підготовка до зими

За словами Ковальчука, саме фінансове блокування стало одним із головних чинників, які не дають Краматорській ТЕЦ нормально підготуватися до зими. Протягом п’яти весняно-літніх місяців підприємство намагалося домогтися рішень від державних структур — від «Нафтогазу» до Мінрозвитку та РНБО. Однак рахунки досі залишаються заблокованими, питання компенсації різниці в тарифах не вирішене, а звернення щодо необхідності прискорити виплати не дали необхідного результату.

«Для звичайного міста це означало б серйозну комунальну проблему. Для прифронтового Краматорська це значно більше, — коментує Юрій Ковальчук. — Лінія фронту проходить приблизно за 10 кілометрів від міста, але у Краматорську продовжують жити близько 50 тисяч людей. Тут працюють медики, комунальники, фахівці критичної інфраструктури. Тому стабільне забезпечення міста теплом, водою та електроенергією — це вже не лише питання комунального господарства. Це питання стійкості прифронтової території та національної безпеки».

Водночас, за словами Ковальчука, час для необхідних рішень у держави ще є. Кабінет Міністрів розпорядженням від 21 серпня 2026 року № 832 додатково спрямував до резервного фонду державного бюджету 25 млрд грн. Для Краматорської ТЕЦ передбачено 117 млн грн на терміновий захист трансформаторних підстанцій у межах плану стійкості.

«Це важливе рішення, але воно не вирішує проблему входження ТЕЦ в опалювальний сезон. Для підготовки до зими підприємству необхідно понад 0,5 млрд грн. Без розблокування його фінансової діяльності навіть окремі бюджетні вливання не розв’язують проблему системно», — зазначив співзасновник Фонду енергетичних стратегій.

Питання не лише в грошах

Генеральний директор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (Краматорська ТЕЦ) Роман Поліщук у зверненні до РНБО ставив конкретні запитання: хто відповідатиме за готовність Краматорська до опалювального сезону, хто забезпечить ТЕЦ необхідними ресурсами та фінансуванням і, зрештою, хто гарантує мешканцям міста тепло, воду й електроенергію? Відповіді на ці запитання потрібні вже зараз.

Як пояснює Юрій Ковальчук, забезпечення життєдіяльності прифронтового міста — це питання не лише економіки чи комунального господарства. Можливість людей залишатися у Краматорську та працювати, а також забезпечувати роботу лікарень, підприємств і критичної інфраструктури безпосередньо залежить від того, чи матиме місто тепло, воду та електроенергію.

«І проблема стосується не лише Краматорська. Ситуація з Краматорською ТЕЦ показує, до чого може призвести системна фінансова криза підприємств теплокомуненерго напередодні зими», — зазначає Ковальчук.

Три рішення, які можна ухвалити до початку опалювального сезону

На думку Юрія Ковальчука, перше рішення, яке має покращити ситуацію з опалювальним сезоном у Краматорську, — негайно розблокувати рахунки підприємств теплокомуненерго, зокрема Краматорської ТЕЦ, та запровадити мораторій на їхнє можливе блокування в майбутньому. Підприємство, яке має готувати місто до зими, не може повноцінно працювати із заблокованими рахунками.

Друге рішення — терміново спрямувати підприємствам ТКЕ щонайменше 30% від загальної суми заборгованості з різниці в тарифах. Це близько 20 млрд грн, які дадуть підприємствам реальний ресурс для підготовки до опалювального сезону.

Третє — припинити нарахування пені, яка штучно збільшує борги підприємств. Коли рахунки працюють у спеціальному режимі, а держава сама не компенсує вчасно різницю в тарифах, подальше нарахування пені лише поглиблює фінансову кризу.

«Ці рішення потрібні не після початку морозів, а зараз. Краматорськ — прифронтове місто. І якщо держава вважає його стійкість питанням національної безпеки, це має проявлятися не лише у словах. Розблокування рахунків, часткове погашення різниці в тарифах і припинення нарахування пені можуть дати Краматорській ТЕЦ можливість використати ті кілька тижнів, які ще залишилися до початку опалювального сезону», — зазначив Юрій Ковальчук.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev