Цей тиждень завершується новими російськими атаками на українські міста, складною ситуацією з опаленням на Донеччині та важкими боями на фронті. Прифронтові громади живуть під постійними обстрілами, люди продовжують евакуюватися, а ті, хто залишається, змушені пристосовуватися до дедалі складніших умов.
Колаж Вчасно/ фото: Нацполіція, Вчасно, з відкритих джерел
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
Тиждень минув на тлі масованих російських атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру, важких боїв на Донеччині й активізації дипломатичних контактів щодо завершення війни.
Однією з найтрагічніших подій став російський авіаудар по Комишувасі на Запоріжжі: бомби влучили в підземну школу, де люди отримували гуманітарну допомогу. Кількість загиблих зросла до 55, пошуково-рятувальні роботи тривають навіть під загрозою повторних атак.
Росія продовжувала бити по енергетичних об'єктах: після нічної атаки 8 листопада понад 600 тисяч споживачів на Дніпропетровщині залишилися без електрики, перебої з постачанням світла фіксували й в інших регіонах.
За словами Володимира Зеленського, лише за тиждень росія випустила по Україні 115 ракет, майже 1900 керованих авіабомб і понад 3000 ударних дронів.
На фронті найнапруженішими залишаються Покровський і Костянтинівський напрямки: російські війська продовжують штурми, намагаються просуватися до Костянтинівки та перерізати шляхи її постачання. На Донеччині не припиняються удари по цивільних.
У Брюсселі відбулися переговори за участю України, США, європейських партнерів і НАТО, а на 10−11 листопада анонсували тристоронні зустрічі України, США та росії на рівні команд.
З початком листопада у Краматорську та Слов’янську запровадили нові обмеження через погіршення безпекової ситуації та наближення фронту. У містах подовжили комендантську годину, змінили графіки роботи банків і медичних закладів, а частина поштових відділень припинила роботу. Водночас підготовку до опалювального сезону ускладнюють російські обстріли та пошкодження інфраструктури.
Російські війська щодня атакують міста та села Донеччини, знищуючи цивільну та критичну інфраструктуру. Під ворожими ударами опиняються й працівники комунальних служб, які намагаються ліквідувати наслідки обстрілів та відновити життєво важливі комунікації. Через постійні атаки, загибель працівників і масштабні руйнування ситуація в регіоні стає дедалі складнішою.
У Слов’янську, попри постійні російські обстріли та погіршення безпекової ситуації, залишаються понад 20 тисяч людей, серед яких сотні дітей. Частина міста залишається без світла та води, а десятки багатоповерхівок не зможуть отримувати тепло цієї зими. Водночас із громади продовжують евакуацію населення.
Російська армія продовжує руйнувати Білозерське на Донеччині. Житлові квартали перетворюються на руїни, однак у місті досі залишаються цивільні.
Російські війська зазнають невдач у спробах закріпитися в Добропіллі, а на Слов’янському напрямку українські захисники продовжують утримувати позиції, попри артилерійський тиск ворога. Водночас на Краматорському напрямку ситуація залишається напруженою через активність російських безпілотників, які ускладнюють логістику та пересування містом.
Росіянам наказують підривати себе у випадках, коли існує загроза потрапити в полон до бійців СОУ. Однак або через страх або через невміння виконувати накази вони калічать себе і вмирають у «сіряку» під наглядом своїх дронів.
Вулицями Добропілля ніхто не ходить: люди бояться дронів і здичавілих собак, які збиваються у зграї в пошуках здобичі. Крім дронів, детонуючих мін і ракет, треба зважати на голод, зневоднення й холод, які вбивають цивільних, як і окупанти.
У Покровській громаді планують запровадити програму пільгового іпотечного кредитування для мешканців, які втратили домівки через війну.
У січні 2025 року Рада оборони Донеччини терміново закупила антидронові сітки. ДонОДА уклала два багатомільйонні договори без конкуренції — на понад 9 млн грн — із двома ФОПами з Краматорська. Менше ніж за місяць після цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Але попри десятки судових ухвал у 2025 році та гучну версію слідчих, досі публічно невідомо, чи отримав хтось підозру — натомість фігуранти й далі отримують підряди від Донеччини.
Редакція «Вчасно» дослідила деталі цієї справи та її стан на сьогодні.
Громадянин Йорданії Хальдун Харахшех приїхав до Донецька, щоб здобути медичну освіту, однак у 2018 році його затримали бойовики так званої «днр». Чоловік провів шість років у полоні, зокрема пів року в донецькій катівні «Ізоляція», де його катували електричним струмом і тричі імітували розстріл.
Переселенці з Донеччини та Луганщини, які втратили трудові книжки або не можуть отримати документи з підприємств на окупованих територіях, мають право підтвердити роки роботи іншими способами. У серпні та жовтні 2026 року законодавство оновили: розширили можливості використання документів і державних реєстрів та передбачили допомогу Пенсійного фонду в пошуку свідків.
«Вчасно» розповідає, як перевірити свій стаж, що робити, якщо архіви недоступні, та як оформити пенсію.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!