У Лиманській громаді, де залишаються 1894 цивільні, фактично неможливо пересуватися транспортом, немає світла, води, газу й централізованого опалення. Люди по кілька днів пішки виходять до точок евакуації, а гуманітарну допомогу тим, хто залишається, доставляють за допомогою наземних роботизованих комплексів.
У Лиманській громаді залишаються 1894 цивільні/ Ілюстративне фото із соцмереж
Лиманська громада сьогодні живе в умовах постійної бойової небезпеки. Її територія перебуває під дроновим контролем російських військ, населені пункти регулярно обстрілюють, а вільний заїзд транспорту до громади став фактично неможливим. Попри це, тут досі залишаються цивільні — 1894 людини, тоді як до повномасштабного вторгнення у громаді проживало 51,5 тисячі людей. Про це «Вчасно» розповів начальник Лиманської міської військової адміністрації Олександр Журавльов.
За його словами, безпосередньо у Лимані залишаються 1407 людей, ще 487 — у селах та селищах громади. Дітей на території громади наразі немає.
Як розповів Олександр Журавльов, примусова евакуація родин із дітьми з населених пунктів громади розпочалася ще у 2024 році. Її поступово запроваджували у міру наближення лінії бойового зіткнення.
«Дітей немає, ми всіх вивезли. Але бувають випадки, і це не секрет, коли батьки з незрозумілою метою, обходячи наші блокпости, повертаються назад. Ми їх потім знову вивозимо, а вони дітей знову ховають», — каже Олександр Журавльов.
Начальник МВА розповів, що ще два місяці тому з громади евакуювали одну із сімей, у якій була семирічна дитина. Згодом завдяки військовим в адміністрації дізналися, що родина повернулася назад.
«Сім'я в нас рахувалася як така, що виїхала. Вони отримали довідку переселенців, але тихенько повернулися. Отакі є батьки, не відповідальні за своїх дітей. Але на цей час, за нашою інформацією, у громаді дітей немає», — додав Олександр Журавльов.
Евакуація дорослого населення з Лиманської громади нині триває, однак через безпекову ситуацію проводити її стає дедалі складніше. У громаді визначили точки, до яких люди мають дістатися самостійно. Уже звідти військові та працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій забирають їх броньованим транспортом і вивозять у безпечніші місця.
«За останні два тижні у нас евакуювалися 47 людей за цією схемою. Волонтери в місто не заїжджають, бо туди нереально заїхати. Там на транспорті не пересувається ніхто, навіть військові. Туди — або НРК, або пішки, бо все під дроновим контролем, — каже Олександр Журавльов. — Це дуже велика біда у нас. Ті люди, які виходять і яких ми забираємо, самі розповідають, що виходять по три-чотири дні попід деревами. Кажуть, що навіть буржуйки неможливо розтопити. Як тільки з’являється дим — миттєво летить дрон. Таке враження, що він десь поруч чатує».
Попри постійну небезпеку та фактичну неможливість заїхати до окремих населених пунктів звичайним транспортом, українським військовим днями вдалося доставити гуманітарну допомогу жителям Лиманщини. Через постійні атаки забезпечувати людей продуктами та іншими необхідними речами нині вкрай складно.
За словами Олександра Журавльова, організувати доставку вдалося завдяки військовослужбовцям підрозділу безпілотних систем К-2.
«Дякую військовому підрозділу безпілотних систем К-2 і Кирилу Вересу особисто за цю операцію. У нас на сьогодні дуже велика проблема з доставкою гуманітарної допомоги. Я особисто звернувся до Кирила Вереса з проханням вирішити це питання. Ми впродовж трьох днів розробили операцію й доставили у визначене місце гуманітарну допомогу. Це 40 харчових наборів, один набір — десь до десяти кілограмів», — каже Олександр Журавльов.
Продукти доставляли за допомогою наземних роботизованих комплексів. До операції також долучилися військові, які перебувають безпосередньо на території громади. Адже просто доправити продукти у визначену точку недостатньо: більшість цивільних постійно перебувають у підвалах і можуть навіть не знати, що для них привезли допомогу.
«Якщо навіть НРК доїде, то люди перебувають у підвалах і вони не знають, що їм привезли гуманітарну допомогу, — розповідає начальник МВА. — Тому ми взяли свої списки, орієнтовно розуміємо, на яких вулицях і локаціях перебувають ці люди. А військові визначили, хто з військовослужбовців оповістить людей. Після цього люди вийшли, забрали харчові пакети. У цьому напрямку працюємо й далі, але треба буде вже змінювати локації. На жаль, були випадки, коли ми попросили, щоб кожному по-чесному роздали гуманітарку, але ви ж знаєте наших людей. Хтось забрав два-три пакети й ні з ким не поділився».
Ситуація з комунікаціями у Лиманській громаді також критична — фактично вони відсутні. Єдиним доступним способом обігріву для людей залишаються буржуйки, однак завезти до громади дрова чи паливні брикети наразі також неможливо.
«З 2022 року ми роздали по місту і громаді до чотирьох тисяч буржуйок. Центрального опалення немає, як і води, газу та електропостачання. Тому єдина проблема, яку нам треба вирішити, — це питання з дровами. На жаль, зараз немає ніякої можливості доставити туди ні брикети, ні дрова. Люди шукають, чим можна топити, — це залишки від зруйнованих будинків, паркани, дерева, які там знищені. Ситуація важка, тому я особисто прошу людей, щоб вони евакуювалися й не залишалися в таких умовах на зиму», — каже Олександр Журавльов.
Він додав, що навіть надзвичайно складні умови життя та постійна загроза обстрілів не завжди переконують людей виїжджати. Однією з головних причин він називає страх перед невідомістю — люди не знають, куди їхати, де жити та як облаштовувати своє життя на новому місці.
Водночас, за його словами, жоден евакуйований житель громади не залишився без прихистку та необхідної допомоги. Для людей шукають варіанти розміщення, зокрема у громадах-партнерах в інших областях України.
«Чому вони не їдуть — на жаль, точної й однієї відповіді немає. Люди налякані, бо думають: а куди ми поїдемо, а кому ми потрібні і так далі. Хоча я наголошую, що в нас, зокрема в Корсуні-Шевченківському, це Черкаська область, підписана співпраця в межах національного проєкту „Пліч-о-пліч: згуртовані громади“. Там уже є наші місцеві жителі, яким ми познаходили будинки. Хто хоче якісь кращі умови, можна орендувати житло за невелику орендну плату. А в основному люди живуть лише за оплату комунальних послуг. Тому, на жаль, проблема є, але останнім часом евакуація трохи посилилася», — розповідає Олександр Журавльов.
Складною залишається і ситуація з наданням медичної допомоги. За словами Олександра Журавльова, ще перед тим, як можливість регулярно заїжджати на територію громади фактично зникла, мешканцям намагалися видати запас найнеобхідніших медикаментів.
Ліки першої необхідності видавали фактично на кожен двір, щоб люди мали хоча б мінімальний запас медикаментів у разі погіршення безпекової ситуації та остаточного ускладнення доступу до населених пунктів.
«Це знеболювальні, перев’язувальні матеріали, противірусні ліки тощо. Зараз, наші військові потихеньку допомагають людям, якщо там виникає критична ситуація», — каже Журавльов.
На сьогодні вся територія Лиманської громади перебуває під дроновим контролем російських військ. Населені пункти громади також постійно зазнають ударів керованими авіабомбами, артилерією та мінометами.
«Наша громада перебуває на лінії бойового зіткнення. Понад 104 км ЛБЗ проходить через Лиманському громаду», — каже Олександр Журавльов.
За його словами, операція Сил оборони України «Вівальді» змінила конфігурацію лінії бойового зіткнення на цій ділянці, однак на інтенсивність російських обстрілів та можливість пересуватися територією громади це наразі не вплинуло. Загроза з боку російських безпілотників залишається надзвичайно високою, а можливості для пересування цивільного транспорту — фактично відсутні.
«Вони як обстрілювали, так і обстрілюють. Дрони летять на оптоволокні, і їх дуже багато. Проблема з пересуванням залишається — заїхати поки неможливо», — зазначив Олександр Журавльов.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!