Вибухи посеред сонячного дня, нерозірвані КАБи біля житлових будинків і знайомі місця, від яких залишилися лише руїни. Таким сьогодні є Краматорськ — місто, де російські удари стали частиною щоденної реальності, але життя тут все одно не зупиняється.
Зруйновані квартали й життя під обстрілами — таким сьогодні є Краматорськ/ Скриншот із відео
У Краматорську час дедалі частіше вимірюється не місяцями чи тижнями, а проміжками між російськими обстрілами. Однак місто продовжує жити, працювати й триматися, вибухи тут вже стали частиною повсякдення, а сліди ворожих атак можна побачити чи не в кожному районі.
Як сьогодні живе Краматорськ, який російські війська атакують практично щодня, показав волонтер Денис Христов. Він проїхав містом, показав понівечені будинки, цивільні об'єкти та місця нещодавніх ударів.
Відео починається із сонячного дня у краматорському парку, який раптово переривають вибухи. Водночас життя навколо не зупиняється: хтось вийшов на пробіжку, хтось сидить на лавці, майже не реагуючи на звуки.
Неподалік — міст, який росіяни атакували ще вранці 6 вересня. Як розповідає волонтер, після того удару картина була страшною: понівечена автівка, уламки, загиблі. Одному з постраждалих волонтери тоді надавали допомогу через поранення голови.
«Після цього прильоту місцеві комунальні служби все швидко прибрали. І людина, якій ми надавали допомогу, яка отримала поранення в голову, встала й пішла далі працювати. Неймовірні люди!», — каже Христов.
Уламками тоді посікло й розташований поруч кіоск із кавою. Дівчина, яка там працювала, дивом вижила: почула наближення удару й встигла присісти.
Однак не минуло й тижня з того прильоту, як район мосту та парку знову опинився під російським ударом — туди знову прилетіли авіабомби.
Чоловік, який отримав поранення голови/Скриншот із відео
Дівчина з кав’ярні/ Скриншот із відео
На шляху волонтеру трапився зруйнований цивільний гуртожиток. Далі — авторинок, автомагазин та СТО. Будівлі понівечені російськими ударами.
Денис Христов згадує, як після обстрілів бачив: з будівлі СТО виносили постраждалих та загиблу жінку. За його словами, жінка прийшла в гості до чоловіка, який там працював. Вона загинула, а чоловікові вдалося вижити.
Через певний час росіяни завдали удару вже безпосередньо по будівлі СТО — звичайному цивільному об'єкту.
Гуртожиток/ Скриншот із відео
Обстріл поруч з СТО/Скриншот із відео
Наслідки обстрілу по самому СТО/ Скриншот із відео
І такі місця у Краматорську вже не поодинокі. Далі волонтер показав житловий квартал, по якому росіяни вдарили ще влітку, також рано-вранці. Ураження припало на весь двір. З-під завалів одного з будинків тоді дістали дитину та її бабусю. На щастя, обидві вижили. Від самого будинку практично нічого не залишилося.
Під атаку ворога потрапила й місцева їдальня.
«Краматорська місцева їдальня. Була. Ось тут, на другому поверсі. Дуже смачно тут готували, рідний для кожного персонал був. Добре, що завчасно виїхали звідси», — згадує Христов.
Зруйнований будинок/ Скриншот із відео
Місцева їдальня/ Скриншот із відео
Ще один квартал нагадує вже не просто пошкодження, а цілі руїни як в нинішній Костянтинівці. Російські авіабомби фактично знищили будинки, завдавши удару рано-вранці.
Дивлячись на масштаби руйнувань, Христов порівнює побачене з іншими містами, які російська армія роками стирає ударами.
«Ну це вже Констаха або ж Дружківка, Бахмут — та кожен населений пункт, куди підходить „руський мир“», — каже волонтер.
Ще біля одного житлового будинку російська авіабомба впала, але не вибухнула. Мешканцям надзвичайно пощастило.
«У них потужний янгол-охоронець», — говорить Христов.
Окремо волонтер показує на кадрах цивільних мешканців міста — людей, які попри небезпеку, досі залишаються у Краматорську. За його словами, ці кадри він знімає, зокрема, щоб спростувати російські заяви та коментарі ботів про те, нібито у пошкоджених будинках і цивільних об'єктах перебували військові.
Зруйновані багатоповерхівки/Скриншот із відео
Яма від нерозірваного КАБа поруч з будинком/ Скриншот із відео
Сьогодні Краматорськ продовжує жити серед слідів постійних російських атак. Люди виходять на роботу, гуляють у парку, ремонтують місто після ударів — і водночас не знають, скільки часу мине до наступного вибуху.
Один за одним у місті зникають знайомі місця: житлові будинки, магазини, їдальні, гуртожитки. А за кожною понівеченою будівлею — історії людей, які тут жили, працювали, приходили в гості або просто опинилися поруч у момент чергової російської атаки.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!