Близько тисячі людей може перебувати в Миколаївці без жодної допомоги, практично без реальної можливості евакуюватися. Кожна поїздка — дорога в один кінець, без гарантії на виживання.
Скриншот із відео Юрія Широкова
Станом на початок серпня 2026 року Миколаївка біля Слов’янська опинилася фактично відрізаною від Слов’янська російськими дронами. Лінія фронту, яка проходить за 5 кілометрів, не лишила людям шансів на життя: населений пункт окупанти контролюють дронами, тож смертельно небезпечно навіть перейти від одного будинку до сусіднього. У таких умовах навіть мінімальне поранення буде смертельним, оскільки під час літньої спеки та антисанітарії рани загнивають, розповідає журналістам «Вчасно» бойовий медик Любомир, чия бригада перебуває на Слов’янському напрямку.
«Надавати допомогу там нікому. Більшість тих, хто лишився — старі люди, пенсіонери, яким для виживання треба набір ліків. Там немає нічого — ні аптек, ні магазинів. Можливо, у когось є запаси, у когось якісь…протерміновані. Ще місяць тому звідти евакуювали цивільного чоловіка з пораненням: дрон атакував, коли він йшов з водою додому. Йому відтяло кілька пальців, він їх перемотав. Обмивав водою кілька місяців, але запальний процес почався, нога почала гнити. Наскільки мені відомо, кінцівку ампутували», — каже бойовий медик.
Любомир додає, що в таких умовах зневоднення, спеки, голодування та антисанітарії уже за кілька тижнів в будинках можуть лежати мертві люди старшого віку. Здебільшого вони не переживуть стресу та тих умов виживання, в які їх загнали окупанти.
Ситуацію з виживанням людей ускладнює й те, що дістати воду в Миколаївці дуже складно: всі вулиці прострілюються, дрони полюють на пенсіонерів, які шукають криниці чи виставлені на вулицю відра, де може лишатися дощова вода. При цьому її якість і чистота також викликають додаткові захворювання: найчастіше — отруєння.
«Наші бійці мають засоби фільтрації, очищення води. Це обов’язково, бо в таких умовах воду треба обов’язково очищати. Я сумніваюся, що якісь засоби є в тих пенсіонерів, які лишаються в Миколаївці», — зауважує військовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Ситуацію у Миколаївці наприкінці липня показав волонтер Юрій Широков. Пенсіонери, які лишаються в місті, досі відмовляються евакуйовуватися, навіть коли в них є можливість. Днями йому вдалося проїхати в місто під атаками російських дронів. На питання, чи не хоче евакуюватися одна з мешканок Миколаївки, Любов Миколаївна, відповіла, що їхати поки що не хоче. Хоча вночі окупанти обстрілюють місто дуже сильно.
«Поки не збираюся їхати. Ситуація важка. Я сплю в тамбурі на дві квартири, то защіпка відлетіла (з дверей — ред.), моя подушка аж на сходи вилетіла з-під голови. Був такий приліт, що взагалі… Хтось каже, що то по школі прилетіло, ще десь. Було два чи три прильоти. Але уночі я думала, що це в нас прилетіло. Дуже важка ситуація. Люди в бомбосховищах, у підвалах живуть», — каже Любов Миколаївна.
Сама жінка додає, що, ймовірно, наступної ночі піде спати у підвал або бомбосховище, бо боїться. Однак «поки що» від евакуації відмовляється. За її словами, у підвалах досі лишаються жити багато людей, яким немає куди їхати, бо вони не мають грошей. Сама наводить приклад: її старший син у Києві живе та працює, за однокімнатну квартиру платить 15 тисяч гривень. Тому й охочих виїжджати нібито через це немає.
«Не можу покинути сина, не хоче їхати. Поїду, а через чотири дні він скінчається. Через нього й сиджу, розумієте? Старший на нього жене, жене, я навіть слухавку підіймати не хочу. Свариться, що через молодшого я не їду», — розповідає жінка.
Любов Миколаївна обурено додає: у місті не лишилося ані «швидкої», ані пожежників. Жодної медичної допомоги немає, скаржитися нема кому. Водночас каже, що продукти в неї є: всі магазини зачинені, але два «підпільних» лишилися. Туди вона ходить по хліб. Ліками запаслися, бо аптеки також закриваються. Скаржиться, що й гуманітарку більше не привозять.
«Уся Миколаївка розбита, поскаржитися нема кому. Мародери лазять, тягнуть все, що прийдеться. Під домом лежить скло з розбитих вікон — воно тріщить по ночах: це по ньому лазять. І немає кому навіть поскаржитися, що-небудь сказати. Ми кинуті напризволяще», — обурюється пенсіонерка.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!