В районі Костянтинівки точаться запеклі бої, ворог не зупиняє штурмувати місто, однак ЗСУ стримують наступ.
Російські війська «загрузли» в районі Костянтинівки/ Ілюстративне фото
За його словами, головною оперативно-тактичною метою противника є повне захоплення всієї агломерації Дружківка-Костянтинівка та вихід військ лівого флангу УВ «Юг» на ближні підступи до Краматорська з півдня і південного сходу.
Як зазначає оглядач, присутність піхотних груп противника зафіксована в південно-східній частині міста, на сході та частково в районі вулиць Макіївської і Бахмутської. Однак бої тривають у всіх цих районах, і противник поки не зміг закріпитися там значними силами. Загальна площа території, де зафіксовані штурмові групи противника в місті навряд чи перевищить 7−8% від загальної площі міста.
За словами Машовця, війська лівого флангу російського УВ «Юг» фактично «загрузли» в районі Костянтинівки. Усе просування російських військ на цьому напрямку наразі обчислюється виключно у діапазоні 0−1 км на тиждень і так триває вже понад місяць.
«У цьому сенсі, звісно, можна сперечатися на тему „чи захоплять російські війська Костянтинівку до середини літа“, як стверджують певні військові експерти, чи ні, але факт затягування бойових дій у районі Костянтинівки є очевидним, — зазначає оглядач. — Стає зрозумілим, що в оперативному відношенні російське командування, обираючи напрямок застосування своїх основних зусиль, надавало перевагу не Костянтинівському напрямку, а Добропільському, оскільки останнє має більш значні оперативні перспективи. Оскільки у разі свого подальшого успішного наступу саме там російське командування зможе забезпечити глибше оперативний обхват Краматорська не лише з півдня, а й з південного заходу, а також на більшу оперативну глибину».
Однак, за словами Машовця, це зовсім не означає, що противник незабаром припинить активні та інтенсивні атаки й штурмові дії на Костянтинівському напрямку. Зрештою, попри затяжні бої за Костянтинівку, у противника потреба розтягнути й відволікти українські резерви та сили ще до його наступу на Краматорськ і Слов’янськ не зникла.
«На мою думку, сутність цієї справи лежить трохи в іншій площині. Просто, командуванню 8-ї ЗВА, 3-го АК та тих частин і з'єднань, які були їм придані для посилення, очевидно, будуть змушені у цій справі покладатися переважно на власні сили та засоби, які, самі по собі, на сьогодні, являють собою своєрідну «солянку», набрану з низки армій і армійських корпусів, — зазначає Машовець. — Малоймовірно, що найближчим часом вони побачать значні резерви, особливо стратегічного рівня. Можна сказати, що в цьому сенсі російське командування, щодо майбутнього «великого» наступу на Слов’янськ і Краматорськ, таки віддавало перевагу Добропільському «журавлю», а не Костянтинівський «синиці».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!